Справа № 162/72/26
Провадження № 3/162/65/2026
10 лютого 2026 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла з ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.01.2026 серії ЕПР1 №574709 ОСОБА_1 24.01.2026 о 22 год 46 хв у с. Велика Глуша по вул. Янівка керував автомобілем марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, просив відстрочити сплату штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справ, суд дійшов таких висновків.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є самостійною складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Об'єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574709 від 25.01.2026, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2026, рапортом про прийняття і реєстрацію заяви в ІКС ІПНП 25.01.2026 за №580, постановою Любешівського районного суду Волинської області від 30.04.2025 по справі №162/297/25, відеоматеріалами.
За таких обставин, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Його вина є цілком доведеною на підставі наявних у матеріалах справи доказах, які повністю узгоджуються між собою.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , чи будь-які інші документи, які би підтверджували право власності у матеріалах справи відсутні.
Приймаючи до уваги вимоги розділу першого Правил дорожнього руху, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, та п.28 Постанови Верховного Суду України від 23.12.2005 за №14 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 19.12.2008 за №18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті», згідно якого суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала, до ОСОБА_1 не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області №12197-2026 від 27.01.2026.
Враховуючи вимоги ст.23, 33 КУпАП, характер вчинених ОСОБА_1 діянь та всі обставини справи, вважаю, що останньому потрібно обрати стягнення, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень, за санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Разом з тим, суд враховує клопотання представника ОСОБА_1 про відстрочку сплати штрафу.
Частиною 2 ст. 301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким чином, КУпАП передбачає право суду застосувати відстрочку виконання постанови, за наявності для цього підстав, в тому числі щодо стягнення штрафу, але не визначає порядку і строків застосування такої відстрочки. Положення про відстрочку виконання постанови до одного місяця застосовуються виключно до стягнень, відмінних від штрафу.
Хоча за національним законодавством існує чітке розмежування між адміністративною і кримінальною відповідальністю, норми КУпАП так само як і Кримінального кодексу України мають каральний характер, і санкції у виді штрафів за деякі адміністративні правопорушення навіть перевищують розміри штрафів за злочини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував про розповсюдження гарантій ст. 6 Конвенції у її кримінальній частині на осіб, які обвинувачуються у вчиненні адміністративних правопорушень («Лучанінова проти України», «Гурепка проти України»). Таких же висновків дотримується комітет ООН з прав людини при застосуванні статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Нормами Кримінального кодексу України передбачено право суду розстрочити сплату штрафу до одного року з урахуванням майнового стану особи (ч. 4 ст. 53 КК України).
Як відстрочка так і розстрочка виконання штрафу мають на меті дотримання розумної пропорційності між накладеним стягненням і конкретним становищем особи, щоб таке стягнення не було завідомо надмірним тягарем, і було можливим до виконання.
Суд враховує, що сума штрафу у вказаному конкретному випадку для особи, яка притягається до відповідальності є значною та буде завідомо надмірним тягарем для ОСОБА_1 , а тому унеможливить належне виконання судового рішення.
Таким чином, оскільки положення КУпАП передбачають право суду застосувати відстрочку виконання постанови у виді штрафу, відсутність деталізації порядку і строку її застосування не можуть нівелювати право на відстрочку виконання загалом, і тому суд вважає справедливим застосувати відстрочку виконання постанови у справі в частині стягнення штрафу на строк шість місяців.
На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 гривень.
Керуючись ст. 40-1, ч.2 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу (рахунок № UA588999980313050149000003001; отримувач: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Відстрочити виконання постанови у частині накладення штрафу на 6 (шість) місяців.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_1 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок) судового збору (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ); код отримувача 22030106; рахунок № UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ