Справа № 638/21368/24
Провадження № 2/638/923/26
Іменем України
11 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м.Харкова у складі судді Агапова Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив:
- стягнути з ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 ;
- визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання до досягнення дітьми повнолітнього віку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Ужгородської міської ради та виключено Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
09.02.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Агапова Р.О., яка обґрунтована тим, що 09.02.2026 ОСОБА_1 у мережі інтернет виявлено публікацію щодо чисельних порушень суддею закону у справах, що стосуються дітей. Аналіз наведених дисциплінарних матеріалів свідчить, що суддя Агапов P.O. неодноразово і свідомо допускав процесуальну бездіяльність у справах, безпосередньо пов'язаних із правами, безпекою та психічним здоров'ям дітей. Йдеться не про формальні порушення строків, а про системне усунення судового захисту у провадженнях щодо втягнення неповнолітніх у вживання алкоголю, залишення дітей без нагляду, домашнього насильства в присутності немовлят та інших форм прямої загрози дитині. У кожному з таких випадків суддя Агапов P.O. встановлював факт суспільно небезпечної поведінки дорослих, усвідомлював її характер і наслідки, однак суддя Агапов P.O. обрав бездіяльність як інструмент, що неминуче призводив до уникнення відповідальності.
Вказує, що суддя Агапов P.O., який свідомо допускає сплив строків у справах про алкоголізацію неповнолітніх, бездоглядність або насильство в сім'ї, фактично легітимізує загрозу дитині та позбавляє її будь-якого ефективного державного захисту.
Зазначає, що особливо обтяжуючим є те, що виявлена модель поведінки судді Агапова P.O. поєднується з провадженнями у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. У таких справах суддя Агапов P.O., усвідомлюючи підвищену суспільну небезпеку, також свідомо допускав сплив строків, що створює прямі ризики для дітей як найбільш уразливої групи до наркотичної загрози. Таким чином, бездіяльність судді одночасно підриває і систему захисту прав дитини, і державну політику протидії наркотикам, формуючи відчуття повної безкарності.
Вказує, що цивільна справа №638/21368/24 так само безпосередньо стосується визначення місця проживання малолітніх дітей, тобто сфери, де принцип найкращих інтересів дитини та підвищений стандарт судового захисту є імперативними. Суддя Агапов P.O., щодо якого задокументовано системне усунення судового захисту дітей у попередніх провадженнях, об'єктивно не може вважатися безстороннім та здатним забезпечити ефективний захист прав дитини. За стандартами статті 6 Конвенції та усталеної практики ЄСПЛ, навіть обґрунтований сумнів у спроможності судді діяти з належною ретельністю у справах щодо дітей є достатньою підставою для його відводу. Допущення участі такого судді у справі про долю малолітніх дітей створює неприйнятний ризик повторення тієї ж самої моделі бездіяльності та є прямою загрозою їхнім правам і безпеці.
Таким чином, участь судді, щодо якого задокументовано системне усунення судового захисту дітей та толерування безкарності, у розгляді цивільної справи № 638/21368/24 про визначення місця проживання малолітніх дітей суперечить не лише вимогам національного процесуального права, а й міжнародним зобов'язанням України за Конвенцією ООН про права дитини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та обов'язковим тлумаченням цих актів органами ООН. За таких обставин існує об'єктивний і обґрунтований ризик, що права дітей не отримають належного, ефективного та своєчасного судового захисту, що є неприпустимим у демократичній правовій державі.
Вважає, що за наведених обставин обов'язок спростування обґрунтованих сумнівів у безсторонності та здатності забезпечити ефективний захист прав дітей не може покладатися на сторону у справі, а повинен лежати виключно на судді. Саме суддя Агапов P.O., щодо якого задокументовано системну та повторювану процесуальну бездіяльність у справах, пов'язаних із насильством, наркотиками та прямими загрозами правам і безпеці дітей, має довести наявність обставин, які об'єктивно виключають ризик повторення такої ж моделі поведінки у даній справі.
Вказує, що відсутність переконливого, об'єктивного та публічно перевірюваного спростування з боку судді Агапова P.O. означає, що обґрунтовані сумніви у його безсторонності та спроможності забезпечити ефективний захист прав малолітніх дітей залишаються чинними. За таких умов відвід судді є не правом сторони, а процесуальним обов'язком суду, спрямованим на запобігання порушенню прав дітей, дотримання стандартів справедливого суду та виконання міжнародних зобов'язань України.
Положеннями ч.ч.1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що заява про відвід була подана відповідачем пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, а саме, в день судового засідання 09.02.2026, у відповідності до абз.2 ч.3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Як зазначено у ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України також передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що вказують на упередженість та необ'єктивність судді при розгляді цивільної справи №638/21368/24.
Рішення у справах про адміністративні правопорушення не можуть свідчити про упередженість судді під час розгляду цивільної справи №638/21368/24. Заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи.
Зважаючи на викладене, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Також суд звертає увагу на частини 1 статті 44 ЦПК України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст.ст. 36, 38-40, 259-261, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Агапова Р.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р.О. Агапов