Справа № 404/938/25
Номер провадження 1-кп/404/37/25
11 лютого 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
при секретарі ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 22024120000000090 від 18.07.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. монгохто вавінського району хабаровського краю російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4
У провадженні Фортечного районного суду м. Кропивницького перебуває кримінальне провадження №22024120000000090 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
11 лютого 2026 року в ході судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначив, що стосовно останнього у вказаному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін якого закінчується 13.02.2026 року. При цьому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких, умисних, корисливих та вчинених з прямим умислом, який міг призвести до тяжких наслідків таких як масова загибель людей та знищення критичної інфраструктури міста. Крім того, ОСОБА_4 раніше судимий, суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема: перебуваючи на волі обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, здійснити вплив на свідків, які не були допитані у кримінальному провадженні.
При цьому член колегії суддів - суддя ОСОБА_7 на теперішній час перебуває на лікарняному, що призводить до неможливості розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. При цьому, на переконання суду, такий перелік не є вичерпним.
Зокрема, положеннями ст. 129 Конституції України аналогічно закріплено основні засади судочинства, в тому числі і кримінального, із зазначенням про те, що законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.
Таким чином, до загальних засад кримінального провадження слід віднести, зокрема: розумність строків, доступ до правосуддя, а також незмінність складу суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Порядок визначення складу суду встановлений ст. 35 КПК України. При цьому ч. 9 ст. 35 КПК України предбачає, що склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічно, згідно положень ч. 1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.
За загальними правилами судочинства незмінність складу суду при проведені судового розгляду полягає в тому, що справа від початку її розгляду і до закінчення повинна розглядатись за участі лише судді або колегії суддів, визначених ЄСІТС для розгляду конкретного кримінального провадження, натомість тимчасова неможливість розгляду головуючим суддею клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою (зокрема у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, у відпусті або відгулах) не може бути безумовною підставою для вилучення справи з подальшим її перерозподілом, що призведе до порушення розумних строків розгляду справи, а також необхідності кожного разу розпочинати судовий розгляд спочатку, що в свою чергу може призвести до втрати доказів по справі, зокрема неможливості повторного допиту свідків, потерпілих тощо.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що, застосовуючи загальні засади судочинства, з урахуванням вимог Конституційного Суду України, суд не здійснює продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого автоматично, а розглядає вказане питання, із забезпеченням прав учасників судового розгляду, здійснюючи судовий контроль на предмет наявності чи відсутності ризиків, що виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою та постановляючи вмотивоване рішення.
Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, а сасме прокурора, який просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, обвинуваченого та його захисника, які залишили вирішення даного питання на розсуд суду, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так, при зверненні до суду, прокурор у даному кримінальному провадженні у своєму клопотанні, зазначив про те, що на даному етапі судового розгляду не зменшились та продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від прокурора та суду шляхом залишення місця проживання.
З метою уникнення кримінальної відповідальності та справедливого покарання ОСОБА_4 , за висновком прокурора може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перебуваючи на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення, здійснити вплив на свідків, які не були допитані у кримінальному провадженні, а також переховуватись від кримінального переслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведені обставини, на думку прокурора свідчать про неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд враховує, що кримінальні правопорушення в яких обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорій особливо тяжких, умисних, корисливих та вчинених з прямим умислом, який міг призвести до тяжких наслідків таких як масова загибель людей та знищення критичної інфраструктури міста. Крім того, ОСОБА_4 раніше судимий, суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, а тому перебуваючи на свободі ОСОБА_4 маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення, здійснити вплив на свідків, які не були допитані у кримінальному провадженні. Окрім того, за вчинення державної зради, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання його винуватим в його скоєнні, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час вчинення вказаного злочину ОСОБА_4 підтримував зв'язок з невстановленими представниками країни агресора та надавав їм допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Вказане свідчить про можливість ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, у зв'язку з тим, що свідки не допитані, письмові докази ще не дослідженні, у зв'язку з цим жоден з більш м'яких засобів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відзначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
На думку сторони обвинувачення, наразі не зменшилися та продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення, здійснити вплив на свідків, які не були допитані у кримінальному провадженні, переховуватись від кримінального переслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Положення статті 5 та 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які відображені у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують про необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинно перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України.
Слід також зауважити, що у разі доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, що свідчить про наявність реальних ознак суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі захисту прав потерпілих (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
А відтак, вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів.
Відповідно ст.183 ч.4 п.1 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчинено із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.04.2026 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома та направити для виконання начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя Фортечного районного
суду м. Кропивницького ОСОБА_1