Справа № 347/345/26
Провадження № 1-кс/347/77/26
11.02.2026 м.Косів
Слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів клопотання заступника начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091190000043 від 08.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
Заступник начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091190000043 від 08.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 08.02.2026 до Косівського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області звернувся із заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , про те, що 08.02.2026 02:00 годин малознайомий Макоданський Орест, нанісши кілька ударів ногами та руками по тілу ОСОБА_4 , відкрито заволодів належним йому мобільним телефоном марки і моделі «ZTE Blade А76» із вмонтованою sim-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 .
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним з безпосереднім переслідуванням особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, 09.02.2026 слідчим СВ Косівського РВП УГНП в Івано-Франківській області, було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де з дотриманням, вимог ст.233 КПК України, за результатом проведеного огляду із застосуванням технічних і спеціальних засобів фіксації, було виявлено та вилучено: мобільний телефоном марки і моделі «ZTE Blade А76» імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 та чохол до нього чорного кольору, які поміщено в спеціальний пакет № CRI 1105041, павербанк із маркуванням XO-PR 250, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1105040, про що складено протокол огляду місця події.
09.02.2026 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.186 Кримінального кодексу України, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , під час затримання якого із дотриманням вимог ч.7 ст. 223, ст. 236 КПК України, було здійснено обшук затриманої особи, під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Huawei Mate 10 моделі RNE-L21, золотистого кольору, імеі 1: НОМЕР_5 імеі 2: НОМЕР_6 із сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_7 та зарядний кабель, який поміщено в спеціальний пакет NPU 5930287, про що складено відповідний протокол.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У даному випадку виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події та затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , речі а саме: мобільний телефоном марки і моделі «ZTE Blade А76» імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 та чохол до нього чорного кольору, які поміщено в спеціальний пакет № CRI 1105041, павербанк із маркуванням XO-PR 250, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1105040, є предметами вчинення кримінального правопорушення і мають значення по кримінальному провадженні речових доказів, а тому з метою збереження речових доказів та проведення відповідних судових експертиз.
В судове засідання слідчий СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не з'явився, подав до суду заяви про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
А тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 172 КПК України судове засідання проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах встановив наступне.
Встановлено, що старший слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотанням, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як передбачено ч. 5 ст. 132 цього Кодексу, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 даного Кодексу передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 98 вищевказаного Кодексу, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, речі на які слідчий просить накласти арешт є речовими доказами в кримінальному провадженні №12026091190000043 від 08.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про що свідчить винесена слідчим постанова про визнання речовими доказами від 09.02.2026р.
Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, власниками майна не надано та слідчим суддею не встановлено, крім того, слід зазначити, що арешт майна носить тимчасовий характер.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки арешт майна в даному випадку є необхідним для встановлення обставин у кримінальному провадженні та проведення експертизи, що достатньою мірою відповідає критеріям, зазначеним в ч. 2ст. 167 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091190000043 від 08.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - задоволити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів із забороною відчуження, розпорядження та користування на речовий доказ у кримінальному провадженні № 12026091190000043 від 08.02.2026, а саме: мобільний телефон марки і моделі «ZTE Blade А76», імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 та чохол до нього чорного кольору, павербанк із маркуванням XO-PR 250 та мобільний телефон марки Huawei Mate 10 моделі RNE-L21, золотистого кольору, імеі 1: НОМЕР_5 імеі 2: НОМЕР_6 із сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_7 та зарядним кабелем.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1