Справа № 212/446/26
2-н/212/372/26
11 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Власенко М.Д., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства “Кривбасводоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 ,-
Комунальне підприємство “Кривбасводоканал» (далі - КП “Кривбасводоканал») звернулось до суду із вказаною заявою про видачу судового наказу.
Розглянувши надані матеріали, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1-2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Згідно ч.1-2 ст.32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку); 5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
За ч.1 ст.34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відповідно п.6 ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ч.1 ч.3 ст.9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 99.2 ст.99 Податкового кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу КП “Кривбасводоканал» просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2025 року у розмірі 10650,56 грн., заборгованість по абонентській платі у розмірі 480 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надаються КП “Кривбасводоканал» за вищевказаною адресою.
Так, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент виникнення боргу була неповнолітньою, тобто у період за який стягується заборгованість, а саме з 01 січня 2023 року по 28 квітня 2024 року не мала повної цивільної дієздатності.
Отже із поданої заяви не вбачається виникнення у КП “Кривбасводоканал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 28 квітня 2024 року, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст.34, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя,-
Відмовити Комунальному підприємству “Кривбасводоканал» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 11 лютого 2026 року.
Суддя М.Д. Власенко