Справа № 199/1404/26
(1-кс/199/114/26)
11.02.2026 місто Дніпро
слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП у Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене із прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних не маючого, старшого водія автомобільного відділення 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні - солдат зареєстрованого та фактично проживаючого у квартирі АДРЕСА_1
Відповідно до клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 10.02.2026, погодженого з повноважним прокурором, ставиться питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на старшого водія автомобільного відділення 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 115-116 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, скоїв злочин за наступних обставин
Так, 08 лютого 2026 року, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 перебував разом військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 де разом вживали алкогольні напої.
Слідством з'ясовано, що 08 лютого 2026 року, близько 17 годині 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуваннями не встановлено, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 перебував в приміщенні коридору домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 де між ним та військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 , виникла конфліктна ситуація.
Під час конфліктної ситуації у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфліктної ситуації, яка відбувалась у приміщенні будинку безпосередньо в коридорі, відштовхнув ОСОБА_7 від себе опинившись тим самим на значній відстані від нього.
В цей час ОСОБА_6 , залишив ОСОБА_7 , в зазначеній кімнаті вказаного домоволодіння, тим часом пройшов до сусідньої кімнати де біля ліжка знаходився ввірений йому для службового користування автомат «АКМ» № НОМЕР_3 .
Далі ОСОБА_8 , взяв до рук ввірений йому для службового користування автомат «АКМ» № НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зняв зброю з запобіжника, перевів перемикач вогню в положення одиночної стрільби, чим привів автомат у бойову готовність та достовірно знаючи, що патрон вже знаходиться в патроннику навів відповідну зброю в бік ОСОБА_7 , та попередив, що здійснить в його бік постріл.
В подальшому реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у зазначений час, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень здійснив один постріл в бік ОСОБА_7 , який знаходився в спальній кімнаті домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого спричинив ОСОБА_7 , вогнепальне кульове сліпе проникаюче поранення передньої черевної стінки з евантерацією пасма великого ченця, дефектом м'яких тканин передньої черевної стінки, множинним пошкодженням тонкого кишківника, наскрізним заочеревинним пораненням прямої кишки, з наявністю стороннього тіла (кулі) в м'яких тканинах правої сідниці. Вогнепальне наскрізне поранення правої кисті з вогнепальним переломом 1,3 п'ясткових кісток, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Таким чином ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив врахувати те, конфліктну ситуацію першим почав потерпілий ОСОБА_9 , поваливши його на підлогу і почав душити, він у свою чергу побіг у іншу кімнату і намагався за допомогою зброї відлякати ОСОБА_7 , однак той не послухав, тому він і вистрелив у потерпілого. Після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень надав йому домедичну допомогу, дочекався правоохоронців.
Вислухавши думки учасників провадження, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в умовах гауптвахти виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_6 , 09.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом огляду місця події в ході якого було виявлено та вилучено сліди бурого кольору схожі на кров, гільзу калібру 7,62 та предмет схожий на автомат «АКМ»; предмети схожі на патрони у кількості 28 штук; -протоколом огляду предмета в ході якого було вилучено предмет схожий на кулю калібру 7,62 мм, футболку зеленого кольору зі слідами схожими на кров, кофту темно-зеленого кольору зі слідами схожими на кров; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який під час допиту надав наступні покази: що в його підпорядкуванні знаходяться військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Так 17:50 годині 08 лютого 2026 року до нього звернувся ОСОБА_6 , та повідомив, що він вистрелив у ОСОБА_7 - протоколом слідчого експеримента за участю свідка ОСОБА_10 - формою первинної облікової документації №001/о згідно якої ОСОБА_7 отримав вогнепальне кульове сліпе проникаюче поранення передньої черевної стінки з евантерацією пасма великого ченця, дефектом м'яких тканин передньої черевної стінки, множинним пошкодженням тонкого кишківника, наскрізним заочеревинним пораненням прямої кишки, з наявністю стороннього тіла (кулі) в м'яких тканинах правої сідниці. Вогнепальне наскрізне поранення правої кисті з вогнепальним переломом 1,3 п'ясткових кісток, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , який під час допиту визнав свою провину та повідомив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення; - протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , та захисника підозрюваного в ході якого підозрюваний продемонстрував механізм вчинення ним кримінального правопорушення.
З огляду на викладене є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що слідчим у клопотанні та доданих до нього документах, і прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Як свідчить практика ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Враховуючи обсяг пред'явленої ОСОБА_6 підозри, є достатні підстави вважати, що, ймовірна тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні, підозрюваний, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Для відмови в звільненні підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку підозрюваного, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілого і свідків, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, належними та допустимими доказами слідчим не доведено наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Проте, враховуючи обставини кримінального провадження, з огляду на приписи ч.4 ст. 183 КПК України, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП у Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене із прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 09 квітня 2026 року включно, обчислюючи строк запобіжного заходу з моменту його фактичного затримання, тобто з 09.02.2026 року, без визначення розміру застави, з утриманням на гауптвахті.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_11