Справа № 745/1066/25
Провадження № 1-кп/745/13/2026
11.02.2026 рокус-ще Сосниця
Сосницький районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024270360000264 від 28.07.2024року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України,
В Сосницькому районному суді Чернігівської області перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням максимального розміру застави, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обвинувачувається у вчиненні тяжких злочинів, а саме за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховування від органів досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , не працюючий, розлучений, не має постійного законного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та розуміючи про реальний термін відбування покарання та невідворотність у майбутньому покарання за вчинення ним злочинів, які вчинив в іншій територіальній громаді, в якій не проживає, тому зможе переховуватися від суду. Також встановлений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному правопорушенні. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, безперешкодно, шляхом залякування, переконання може здійснювати вплив на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, особливо на свідка ОСОБА_8 , який являється його знайомим, у результаті чого останні зможуть змінити свої показання в суді під час судового засідання. Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо. Крім того, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Обвинувачений ОСОБА_4 не працюючий, розлучений, не має сталих соціальних зв'язків, не має постійного законного джерела доходу, обґрунтовано підозрюється у вчинення тяжких злочинів, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність і в подальшому. З огляду на викладене, запобіжний захід - тримання під вартою є єдиним та безальтернативним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Потерпілі підтримали клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відкласти розгляд клопотання,тому що в нього є інформація, що його мати сплатила визначену судом заставу.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Менського районного суду від 30.09.2025 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого продовжено ухвалою слідчого судді Менського районного суду від 24 листопада 2025.
В подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого також продовжено ухвалою слідчого судді Менського районного суду від 26 грудня 2025 (дата закінчення строку дії ухвали 20 лютого 2026 року), та визначено обвинуваченому розмір застави - 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
На думку суду необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального правопорушення докази, обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували та були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою не зникли.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а саме за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховування від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , не працюючий, розлучений, не має постійного законного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та розуміючи про реальний термін відбування покарання та невідворотність у майбутньому покарання за вчинення ним злочинів, які вчинив в іншій територіальній громаді, в якій не проживає, тому зможе переховуватися від суду.
Також встановлений ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному правопорушенні.
Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, безперешкодно, шляхом залякування, переконання може здійснювати вплив на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, у результаті чого останні зможуть змінити свої показання в суді під час судового засідання.
Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Крім того, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень .
Обвинувачений ОСОБА_4 не працюючий, розлучений, не має сталих соціальних зв'язків, не має постійного законного джерела доходу, обґрунтовано обвинувачується у вчинення тяжких злочинів, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність і в подальшому.
Ці обставини свідчать про те, що ризики, які існували при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
За таких обставин, застосування по відношенню до останнього більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків і тому суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог пункту другого частини п'ятої статті 182 КПК України, тобто у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб позбавити особу, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Підстав для застосування застави у мінімальному розмірі слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 182, 183, 194, 197, 205, 331, 369-370 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за № 12024270360000264 від 28.07.2024року по обвинуваченню у вчиненні злочинів за ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 10.04.2026 року включно.
Визначити 10.04.2026 датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави - 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 (сто дев"яносто дев"ять шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок: UA 128201720355289002000005960, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26295412, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення розміру застави негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки:
1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (м. Борзна Ніжинського району Чернігівської області) без дозволу суду;
2) прибувати на першу вимогу до суду;
3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або місця роботи;
4) утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими.
Строк дії обов'язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавця, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Контроль за виконанням обвинуваченим обов'язків в разі внесення застави покласти на процесуального прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, надіслати ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор" та начальнику Відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській областi.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом 5 днів з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1