09 лютого 2026 року місто Чернігів
Справа №6-1959/10
Провадження №6/751/109/26
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересовані особи - Акціонерне товариство «Сенс банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІН ФІНАНС», ОСОБА_2
представник заявника - Ярмолович Олексій Євгенович
представник заінтересованої особи АТ «Сенс Банк» - Михніцький Геннадій Юльянович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в режимі відеоконференції справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІН ФІНАНС», ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції заявника
07.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ №6-1959/10 від 28.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором №SME0012952 в сумі 147 779,63 грн, судових витрат по оплаті третейського збору в сумі 100,00 грн (а.с.7-9).
В обґрунтування вимог зазначає, що на примусовому виконанні Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області до 22.02.2013 перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-1959/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором №SME0012952. У період з 03.04.2013 до 29.06.2017 вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Наразі відсутні відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором. Крім того, АТ «Сенс Банк» видало довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008. Зазначає, що 19.11.2012 державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , що перешкоджає користуватися своєю власністю. Строк пред'явлення до виконання виконавчого листа сплив ще 29.06.2020, а тому це є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 14.01.2026 призначив справу до розгляду. Одночасно залучив до участі у справі, як заінтересованих осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІН ФІНАНС» та ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву повністю.
Представник заінтересованої особи АТ «Сенс Банк» у судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника. Одночасно вказав, що заперечує проти задоволення заяви, оскільки згідно договору факторингу від 26.09.2016 по даному кредитному договору відбулось відступлення прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Представник заінтересованої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІН ФІНАНС» та ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 223, ч.3 ст.432 ЦПК України, вирішив проводити судове засідання у відсутності учасників справи, які не прибули, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 03.02.2026 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 09.02.2026 о 13 год 50 хв.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
На підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 26.02.2010 по справі №170-1/26/10, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2020, Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» видано виконавчий лист №6-1959/10 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором №SME0012952 (а.с.1, 4зв-5).
Згідно інформації Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.07.2025 № 27862/02-31, виконавче провадження № 27429425 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1959/10 виданого 28.10.2010 було завершено 22.02.2013 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону № 606-XIV). За закінченням строку зберігання матеріали виконавчого провадження знищені (а.с.14).
У межах виконавчого провадження № 27429425 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.12-13).
Також згідно відомостей Міністерства юстиції України від 16.10.2025 № 149376/178708-33-25/20.3.1, в Інгульському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з 03.04.2013 перебувало виконавче провадження № 37316675 з примусового виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 № 6-1959/10, яке було завершено 29.06.2017 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.15).
Відповідно повідомлення АТ «Сенс Банк» від 27.11.2025 у зв'язку з відступленням права вимоги за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед АТ «Сенс Банк» (а.с.16).
26.09.2016 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №2016-3АБ/ДГ, згідно якого ПАТ «Альфа-Банк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, зокрема до договору №SME0012952, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.38-45).
Інформація щодо ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутня (а.с.18).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до вимог ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Згідно із вимогами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Для вирішення питання щодо заміни вибулої сторони у зобов'язанні необхідна наявність процесуального правонаступництва.
Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, як завершальної стадії судового провадження, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки.
Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії цивільного процесу.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
До таких висновків прийшов Верховний Суд у постановах від 02.07.2018 у справі №335/35/18, від 01.02.2018 у справі №2-127/11, від 18.12.2018 р. у справі №749/414/17.
Статтею 432 ЦПК України, передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання (такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц).
Отже, в разі виконання своїх зобов'язань перед кредитором, виконавче провадження повинно бути закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що нею чи іншою особою було виконано рішення третейського суду у повному обсязі, внаслідок чого її обов'язок припинився, або її обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред'явлення до виконання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання виконавчого листа №6-1959/10 таким, що не підлягає виконанню, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 12,13, 81, 258-260, 355, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» -
Ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІН ФІНАНС», ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 09.02.2026.
Суддя Н. В. Маслюк