Номер провадження: 33/813/414/26
Номер справи місцевого суду: 496/5447/25
Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.
Доповідач Сегеда С. М.
05.02.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Хараїм О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна, на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до адміністративних матеріалів, 08.08.2025 року о 06.40 годин, водій ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, село Дачне, Траса Київ - Одеса М-05 452 км, керував ТЗ «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою газоаналізатора алкотесту Drager на місці, згідно чинного законодавства, на що водій погодився. Згідно результату тесту - 0,75 проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП (протокол ЕПР1 №415984) (а.с.1).
Крім того, 08.08.2025 року о 10.20 годин, водій ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога Київ - Одеса, СП Дачне 452 км, керував ТЗ «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР (протокол ЕПР1 №416096) (а.с.42).
Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.67-71).
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 25.12.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хараїм О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.72-82).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. «а» п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосував до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 415984 від 08.08.2025 року (а.с.1) та серії ЕПР1 №416096 від 08.08.2025 року (а.с.42);
- роздруківкою приладу «Драгер», результат 0,75 проміле (а.с.5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.08.2025 року (а.с.7);
- відеозаписами, відповідно до яких: встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, після того як він продув алкотест Драгер, показник 0,75 проміле, проти якого він не заперечував, а також під час наступного зупинення транспортного засобу, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.8).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , встановленою постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 10.12.2025 року в порушенні ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також п. 2.5 ПДР, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи епізод, який трапився 08.08.2025 року о 06 год. 04 хв. за адресою: Одеська область, Одеський район, село Дачне, Траса Київ - Одеса М-05 452 км, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
08.08.2025 року о 06.04 годин, ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, село Дачне, Траса Київ - Одеса М-05 452 км, керував ТЗ «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою газоаналізатора алкотесту Drager на місці, згідно чинного законодавства, на що водій погодився. Згідно результату тесту 0,75 проміле, з результатом тесту водій погодився.
Так, проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.
Відповідно до ч.2. ч.3, ч.4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
За змістом п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у працівників поліції виникає обов'язок пропонувати пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди водія з результатами такого огляду.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги, в частині того, що було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 з результатами Драгеру погодився, що підтверджується підписом на протоколі про адміністративне правопорушення. Роздруківку з газоаналізатору «Alcotest Drager 7510» (тест № 1381) та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 також підписав без будь-яких зауважень (а.с.5; 6).
А як вже зазначалось вище, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди водія з результатами такого огляду у працівників поліції виникає обов'язок пропонувати пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
При цьому, слід зазначити, що незгоди з продемонстрованим йому результатом проведеного огляду на місці зупинки, ОСОБА_1 не висловив.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було виконано вимог щодо фіксування події від початку зупинки, є необґрунтованими, оскільки зафіксовані на відеозаписи обставини, зокрема: рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , огляд ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу «Alcotest Drager», повідомлення ОСОБА_1 , що на нього буде складений протокол за ст. 130 КУпАП, в повному та достатньому обсязі дають можливість встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
У доводах апеляційної скарги захисник Пасічного А.О. посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Проте, зазначені доводи є необґрунтованими, оскільки під час розмови з інспектором поліції, ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі ЕПР1 №415984. Крім того, факт керування транспортним засобом також підтверджується наданими відеозаписами правопорушень, вчинених ОСОБА_1 08.08.2025 року о 06:04 год. та о 10:20 год.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 у випадку незгоди із обставиною керування, яка викладена у протоколі, міг скористатися своїм правом та зазначити в протоколі про адміністративне правопорушення, що він не керував транспортним засобом, проте протокол ним підписаний без зауважень.
Доводи апеляційної скарги про недотримання працівниками поліції вимог щодо повідомлення ОСОБА_1 про порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставними, оскільки як вбачається з відеозапису, після того, як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою «Alcotest Drager», працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 порядок проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу.
Аналізуючи епізод, який трапився 08.08.2025 року о 10 год. 20 хв. за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога Київ - Одеса, СП Дачне, 452 км, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
08.08.2025 року о 10.20 годин, ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога Київ - Одеса, СП Дачне, 452 км, керував ТЗ «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер та в закладі охорони здоров'я КНП ООМЦПЗ ООР відмовився.
В ході спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останньому було повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Між тим, ОСОБА_1 не погодився пройти огляд, що підтверджується наданим відеозаписом та протоколом про адміністративне правопорушення, який підписаний правопорушником без будь-яких зауважень (ПВР 230538 10:23:33). Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 роз'яснювались (ПВР 230538 10:23:46).
Таким чином, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції про свідому відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст.130 КУпАП.
Також слід зазначити, що п. 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Тобто, водій ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, зобов'язаний був знати про свій обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції, а у випадку відмови розуміти наслідки складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції. Відповідно до даного пункту одними із ознак алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, порушення мови, що і стало підставою до пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про порушення Інструкції працівниками поліції та здійснення ними провокацій відносно водія ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення ОСОБА_1 чи його захисника у встановленому порядку зі скаргою на дії працівників поліції, з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб'єктів, що наділені владними повноваженнями. Внаслідок цього, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.
Доводи апелянта, щодо недопустимості протоколів, наявних в матеріалах справи, є безпідставними зважаючи на наступне.
Так, досліджені апеляційним судом протоколи про адміністративне правопорушення ЕПР1 №415984 від 08.08.2025 року, серії ЕПР1 №416096 від 08.08.2025 року, складені уповноваженими особами, повністю відповідають положенням ст. 256 КУпАП та містять усі обов'язкові реквізити. При цьому, зазначені протоколи містять підписи ОСОБА_1 , що є підтвердженням того, що протоколи складались у його присутності та він з ними погодився.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 також роз'яснювались, що також підтверджується протоколом ЕПР1 № 415984 та протоколом ЕПР1 №416096.
Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються зібраними по справі доказами. Підстави вважати вказані докази неналежними, у суду апеляційної інстанції відсутні.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду, у межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна, залишити без задоволення.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда