Номер провадження: 22-ц/813/2028/26
Справа № 494/2198/24
Головуючий у першій інстанції Кравчук О. О.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
09.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року, у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів, -
У листопаді 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Матвєєв Андрій Васильович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів,в якому просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді пільги у розмірі 11 064,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 була призначена пільга, згідно Постанови КМУ від 04.06.2015 року № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремих категорій громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» у розмірі 2 876,32 грн з 01.08.2023 року.
Згідно довідки відділу опрацювання документації від 04.07.2024 року встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 11 064,71 грн утворилася за період з 01.07.2023 року по 30.06.2024 року, у зв'язку із неповідомленням відповідача про зміну складу домогосподарства.
Станом на дату подання позову до суду, відповідачем у добровільному порядку не повернуто надміру отриману пільгу.
Заочним рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Матвєєв А.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року в повному обсязі, винести нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що після вставлення надміру виплачених бюджетних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна, на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦПК України.
Вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту недобросовісності відповідача та безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст. 1215 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу або пояснення (заперечення) не надходили.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.Дана справа є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Тому, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволені позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів обов'язкових умов повернення надміру нарахованих суми пільги, не довів факту подання відповідачем документів з недостовірними відомостями, фактично переклавши свій обов'язок щодо визначення права відповідача на отримання пільг.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відповідачу ОСОБА_1 призначена пільга, на підставі Постанови КМУ від 04.06.2015 року № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремих категорій громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» у розмірі 2 876,32 грн з 01.08.2023 року.
Відповідно протоколу розрахунку надміру виплаченої суми пільги від 04.07.2024 року, по ЕОС отримувача ОСОБА_1 утворилася переплата у розмірі 11 064,71 грн за період з липня 2023 року по червень 2024 року (а. с. 10).
Під час розгляду електронної особової справи №11824895585 ОСОБА_1 , позивачем встановлено, що ОСОБА_1 , який одержував пільги на житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового палива в розмірі 1 481,26 грн, надміру виплачена сума пільги в розмірі 11 064,71 грн за період з 01 липня 2023 року до 30 червня 2024 року, через неповідомлення відповідачем про зміну складу учасників домогосподарства (смерть ОСОБА_2 ), яка підлягає поверненню на рахунок органів Пенсійного фонду України (рішення про утримання надміру виплачених сум пільг від 05.07.2025 року № 159) (а. с. 7).
09.07.2024 року позивач направив відповідачу повідомлення про необхідність повернення суми отриманої пільги в розмірі 11 064,71 грн, через неповідомлення про зміну складу учасників домогосподарства (а. с. 6).
Колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян України з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389, цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.
Відповідно пункту 14 вказаного Порядку, надання пільг припиняється:
- якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім'ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;
- за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Зміни, про які слід інформувати Пенсійний фонд, визначені в п. 90 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: має місце набуття або збереження майна; вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15, у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. При цьому, обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у частині першій статті 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Суд першої інстанції, вказуючи на відсутність фактів недобросовісності відповідача, не врахував те, що з 01.05.2022 року ОСОБА_1 призначена пільга, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї .
ІНФОРМАЦІЯ_1 член сім'ї відповідача ОСОБА_2 померла (а. с. 11), що свідчить про зміну складу учасників домогосподарства.
Однак ОСОБА_1 достовірну інформацію про смерть ОСОБА_2 від органу Пенсійного фонду України приховав і продовжив, незважаючи на зміну складу домогосподарства, яка була підставою для припинення пільгових виплат ОСОБА_1 , отримувати субсидію і після смерті ОСОБА_2 , отримавши надмірну у період з 01.07.2023 року до 30.06.2024 року 11 9064 грн. 71 коп.
При цьому колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_2 не міг не розуміти тієї обставини, що він отримує від держави субсидію з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї і не міг не розуміти, що у разі смерті члена своєї сім'ї - в даному випадку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав приховувати дані відомості від державного органу до якого він звертався за отриманням субсидії і отримував таку субсидію.
Такі дії (бездіяльність) відповідача не можуть вважатися добросовісними.
В свою чергу суд першої інстанції не дав оцінки діям (бездіяльності) відповідача в частині приховання ним від державного органу достовірної інформації о зміні складу учасників домогосподарства у зв'язку зі смертю одного з таких учасників, що мало наслідком позбавлення відповідача права на отримання відповідачем субсидії від держави.
Тобто, відповідачу було надмірно виплачена державна соціальна допомога за період з 01.07.2023 року по 30.06.2024 року, у зв'язку із неповідомленням ним про зміну складу учасників домогосподарства, що мало б наслідком позбавлення права на субсидію, яку відповідач за встановлених обставин приховання достовірної інформації продовжив отримувати.
Зазначені вище обставини є підставою для повернення цих коштів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частини тринадцята статті 141 ЦПК України).
Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 6 056 грн. (2 422,40 грн - за подання позовної заяви, 3 633,60 грн - за подання апеляційної скарги).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса) суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді пільги у розмірі 11 064,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса) судовий збір у розмірі 6 056 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено: 09.02.2026 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова