справа № 752/19172/25
провадження № 22-ц/824/7673/2026
головуючий у суді І інстанції Хоменко В.С.
10 лютого 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року задоволені позовні вимоги у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнено солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» загальну суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 115 343,25грн.
Стягнено із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» сплачений судовий збір у розмірі по 1 514,00 грн з кожного.
Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_1 січня 2026 року звернувся до суду із апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд».
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи рішення Голосіївського районного суду міста Києва ухвалено 16 грудня 2025 року. Таким чином, останній строк скарження рішення припадає на 15 січня 2026 року. Апеляційну скаргу подано 15 січня 2025 року, тому скаржником не пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами у справі є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
Однак апелянт, у поданій апеляційній скарзі зазначає учасників у справі: позивач - ОСОБА_1 та представник позивача - ОСОБА_1 .
Також в апеляційній скарзі не було зазначено повне найменування інших учасників справи, їх місцезнаходження, що передбачено пунктом 3 частини 2 статті 356 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Разом з тим, з тексту апеляційної скарги не вбачається, чому ОСОБА_1 не погоджується із судовим рішенням, або в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Крім того, до апеляційної скарги ОСОБА_1 не додано копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, що суперечить пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України, відповідно до положень якої до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом із вказаним, прохальна частина апеляційної скарги викладена не чітко та не відповідає вимогам статті 374 ЦПК України, оскільки у ній не зазначено, що саме слід апеляційному суду зробити з рішенням суду першої інстанції, позовними вимогами та апеляційною скаргою.
Так, зі змісту статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 послався на те, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На підтвердження вказаного до апеляційної скарги долучив довідку № 9 від 07 січня 2026 року, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на військової службі з 07.09.2022 року по теперішній час.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Проте, зміст заявлених позивачем вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням ОСОБА_1 військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, що не дає суду приводу вважати відповідача звільненим від сплати судового збору за вищезазначеною підставою.
Сама по собі наявність статусу військовослужбовця не є підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Таким чином, суд відхиляє посилання апелянта на п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору, так як дана цивільна справа жодним чином не пов'язана з виконанням заявником військового обов'язку, а також під час виконання ним службових обов'язків.
Разом з тим, згідно зі статтею 8 наведеного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років абодитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов визначеної цією статтею, перелік яких є вичерпним.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, апелянт не позбавлений права подати клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або звільнення чи зменшення судового збору відповідно до статті 8 ЗУ «Про судовий збір». У підтвердження клопотання мають бути подані докази.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 2271 грн. (1514 х 150%) на реквізити Київського апеляційного суду:
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101;
Код за ЄДРПОУ 37993783;
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
МФО банку 899998;
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010;
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Докази, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору, або клопотання відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Крім того відповідно до частини 4 статті 359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, а саме: вказати ім'я особи, яка подає апеляційну скаргу, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, вказати повне найменування інших учасників справи, їх місцезнаходження, зазначити. яке судове рішення або ухвалу, що оскаржуються, зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення, уточнити вимоги апеляційної скарги, тобто подати апеляційну скаргу, що відповідатиме вимогам статті 356 ЦПК України, надати копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників по справі та докази сплати судового збору.
Керуючись статтями 359-361 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.О. Писана