Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/2791/2026
м. Київ Справа № 361/6226/17
05 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Можарівській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Цахло Оксани Анатоліївни та ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Гітазуліною Н.М., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старший державний виконавець Цахло Оксана Анатоліївна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області,
У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старший державний виконавець Цахло Оксана Анатоліївна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що у провадженні Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Броварський ДВС) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 361/6226/17, виданого 19 лютого 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області.
Рішенням Броварського міськрайонного суду від 17 грудня 2019 року, яке було залишене без змін постановами Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року та Верховного Суду від 09 грудня 2020 року, встановлено, зокрема: детальний графік спілкування обох дітей (доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з кожним із батьків почергово на вихідних, з урахуванням інтересів дітей та забезпечення участі кожного з батьків у їх вихованні.
Боржником у даному виконавчому провадженні є батько дітей - ОСОБА_1
31 липня 2025 року стягувач ОСОБА_2 подала до Броварського ВДВС заяву з проханням тимчасово відкласти проведення виконавчих дій у межах провадження № НОМЕР_2 на період її щорічної оплачуваної відпустки, зазначила, що тимчасово перебуває за межами постійного місця проживання, у зв'язку з чим не має змоги бути присутньою під час виконавчих дій, зокрема тих, які стосуються реалізації її права на спілкування з дітьми.
Листом від 01 серпня 2025 року державний виконавець відмовив у задоволенні її обґрунтованого прохання, без належного мотивування та без урахування наведених обставин.
Вважає, що така дія виконавця є незаконною, формальною та упередженою.
Зазначає, що у відмові державний виконавець помилково ототожнив її прохання про відкладення виконавчих дій (тимчасовий захід, передбачений ст. 32 Закону) із заявою про зміну способу та порядку їх виконання, що є абсолютно різними процесуальними інститутами. Вона не просила змінювати порядок виконання, а лише тимчасово перенести дату виконавчих дій з поважної причини.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Законодавство України не містить вичерпного переліку підстав для відкладення виконавчих дій. Перелік таких обставин не є вичерпним, про що свідчить вказівка «тощо» та «з інших підстав».
Без участі матері жоден виконавчий захід не може вважатися ефективним або таким, що сприяє досягненню мети судового рішення - налагодженню і підтримці емоційного зв'язку між дитиною і батьком або матір'ю.
Відтак, дії виконавця, який відмовився відкласти дії на час офіційної відсутності стягувача, є формальними та суперечать принципу ефективного виконання судового рішення.
Метою виконання рішення про спілкування з дітьми є забезпечення реального контакту, а не формальне складання актів за відсутності матері. Наполягаючи на проведенні виконавчих дій без участі стягувача, виконавець діяв формально та всупереч суті судового рішення. Такі дії не сприяють налагодженню емоційного зв'язку між матір'ю та дітьми, а навпаки, створюють додаткову стресову ситуацію.
Державний виконавець зобов'язаний діяти неупереджено (ст. 18 Закону). Проте, у даному випадку спостерігається необґрунтовано жорсткий та формальний підхід до стягувача, який один раз попросив про відкладення з поважної причини, що різко контрастує з тривалою бездіяльністю щодо боржника, який систематично ухиляється від виконання рішення.
З огляду на вище викладене просила суд визнати протиправною дію старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби Цахло О.А., яка полягала у безпідставній відмові у відкладенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на підставі її заяви від 31 липня 2025 року; зобов'язати державного виконавця усунути допущене порушення її прав шляхом відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1, що мали відбутись 02 серпня 2025 року; стягнути з Державного бюджету України на її користь витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом цієї скарги та становити судовий контроль за виконанням ухвали суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старший державний виконавець Цахло О.А., Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області задоволено частково.
Визнано протиправною дію старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби Цахло О.А., яка полягала у безпідставній відмові у відкладенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на підставі її заяви від 31 липня 2025 року.
У решті задоволення скарги відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 22 вересня 2025 року представник Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Цахло О.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_2 не обґрунтовано, а судом не досліджено, чому саме перебування у відпустці - тобто наявність у ОСОБА_2 вільного часу, яким стягувачка розпорядилась на власний розсуд, є обставиною, яка унеможливлює виконання рішення, та має бути розцінена державним виконавцем як поважна причина для відкладення виконавчих дій без обґрунтування об'єктивних незалежних від ОСОБА_2 перешкод, які створює її відпустка для побачення з дітьми за графіком, встановленим судом.
Вважає, що судом фактично визнано поважною причиною для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, будь-яку заяву сторони виконавчого провадження, а дії державного виконавця щодо відмови у задоволенні необгрунтованої заяви визнані незаконними через просте небажання стягувачки ОСОБА_2 бути присутньою на місці проведення виконавчих дій у час, встановлений рішенням суду, а перешкодою для виконання рішення визнано перебування ОСОБА_2 у відпустці за кордоном, куди вона направилась за власним бажанням у зручний для неї час, не зважаючи на приписи виконавчого документу у межах виконавчого провадження, нею ж ініційованого.
Зазначає, що самою ОСОБА_2 16.09.2025 до відділу направлено заяву про її перебування на обліку в Центрі зайнятості - як безробітної особи - з 14 липня 2025 року (тобто до 02.08.2025 - дати проведення виконавчих дій з виконання рішення про встановлення графіку побачень з дітьми), заява містить додатки: довідку з Центру зайнятості та довідки про доходи, квитанцію про сплату ОСОБА_2 аліментів, підписана особисто ОСОБА_2 шляхом накладення ЕЦП та зареєстрована у журналі загальної вхідної кореспонденції відділу за вх. 16494 від 16.09.2025 (після постановлення судом 15.08.2025 ухвали, що оскаржується) - даний доказ не досліджувався судом, так як не існував на час розгляду справи.
Також не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу суду на те, що до скарги на неправомірні дії державного виконаця стягувачка додала заяву про відкладення проведення виконавчих дій, однак не додала відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України належних та допустимих доказів з яких би вбачалася б поважна причина щорічна відпустка та на підставі чого державний виконавець зобов'язаний змінить спосіб його виконання та судом першої інстанції не було надано належної оцінки щодо відсутності доказів в обґрунтування скарги на неправомірні дії державного виконавця.
Зазначає, що стягувачка не враховуючи найкращі інтереси дітей, не з'явилась на проведення виконавчих дій через свій особистий відпочинок, які були призначені постановою державного виконавця на 02.08.2025 року згідно графіку визначеного рішенням суду та звернулась зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов хибного висновку в частині доказів щодо перебування скаржниці в щорічній оплачуваній відпустці обгрунтувавши ухвалу суду тим, що скаржниця звернулась вперше до ДВС із такою заявою
Вказує на те, що на примусовому виконанні відділу ДВС перебуває інше виконавче провадження № НОМЕР_3 майнового характеру, у якому ОСОБА_2 є боржником та у межах якого державним виконавцем встановлено, що з 07 липня 2025 року ОСОБА_2 звільнена із займаної посади, про що роботодавцем направлено до відділу відповідний наказ державного авіаційного підприємства «Україна» від 30.06.2025 № 180/О «Про звільнення ОСОБА_5 », інших наказів про призначення на посаду ОСОБА_2 у матеріалах виконавчого провадження не має.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв'язку. Відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена адресату 30.12.2025.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін, які повідомлені належним чином, причини неявки суду не своєчасно не надіслали.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду від 17 грудня 2019 року, яке було залишене без змін постановами Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року та Верховного Суду від 09 грудня 2020 року, встановлено, зокрема: детальний графік спілкування обох дітей (доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з кожним із батьків почергово на вихідних, з урахуванням інтересів дітей та забезпечення участі кожного з батьків у їх вихованні.
На даний час у провадженні Броварського ДВС перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 361/6226/17, виданого 19 лютого 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області.
У зазначеному виконавчому провадженні стягувачкою є мати дітей - ОСОБА_2 , а боржником є батько дітей - ОСОБА_1 .
31 липня 2025 року ОСОБА_2 керуючись ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» подала до Броварського ВДВС клопотання про відкладення виконавчих дій у межах провадження № НОМЕР_2 запланованих на 02 серпня 2025 року у зв'язку з її тимчасовою відсутністю. Повідомила, що перебуватиме у щорічній оплачуваній відпустці та не матиме фізичної можливості бути присутньою під час виконавчих дій, які вимагають її особистої участі, що має істотне значення для реалізації права на спілкування з дітьми та фактичне виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, просила: відкласти проведення виконавчих дій, призначених на 02 серпня 2025 року, призначити проведення відкладених виконавчих дій на перший день після завершення відпустки - 09 серпня 2025 року, визначити проведення виконавчих дій з 09 серпня 2025 року з 10 год. 00 хв. до 10 серпня 2025 року до 18 год. 00 хв. та з 16 серпня 2025 року з 10 год. 00 хв. до 17 серпня 2025 року до 18 год. 00 хв. (з урахуванням проведення виконавчих дій за рішенням суду 16 серпня 2025 року з 10 год. 00 хв. до 10 серпня 2025 року до 18 год. 00 хв.), попередити боржника про кримінальну відповідальність у разі подальшого невиконання рішення суду.
Зазначене клопотання підписане ОСОБА_2 кваліфікованим удосконаленим електронним підписом 31 липня 2025 року о 12 год. 56 хв. (а. с. 7 -9).
Броварський ВДВС за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 , листом від 01 серпня 2025 року № 100085 за підписом начальника відділу Роєнка Р., виконавець Цахло О., керуючись ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», повідомив стягувачку, що нею не наведені обставини та не надані документальні підтвердження, які незалежно від волі стягувача перешкоджають виконанню судового рішення згідно з встановленого судом графіку, обов'язкового для всіх учасників виконавчого провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не вмотивовано, як саме щорічна відпустка перешкоджає стягувачці у виконанні рішення суду та постанови державного виконавця, а зміна способу та порядку виконання судового рішення не належить до компетенції органів примусового виконання, підстави для відкладення виконавчих дій, призначених у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на 02 серпня 2025 року на 10 год. 00 хв. відповідно до резолютивної частини виконавчого листа № 361/6226/17, виданого 19 лютого 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області, відсутні (а. с. 10, 11).
Як вбачається із даних автоматизованої системи виконавчого провадження № НОМЕР_2 31 липня 2025 року за номером 251 завантажено документ - клопотання ОСОБА_2 про відкладення виконавчих дій від 31 липня 2025 року, дані листа з електронної пошти ОСОБА_2 щодо направлення клопотання, протокол створення та перевірки кваліфікованого удосконаленого електронного підпису.
01 серпня 2025 року за номером 262 завантажено документ під назвою «на вх. № 14004 від 31072025», а саме - лист Броварського ВДВС від 01 серпня 2025 року № 100085 щодо відкладення виконавчих дій.
04 серпня 2025 року за номером 264 завантажено документ під назвою «АКТ від 02.08.2025», а саме - Акт державного виконавця від 01 серпня 2025 року про проведення виконавчих дій, яким зафіксовано неявку стягувачки. До зазначеного акту приєднані роз'яснення статтей 14, 22 та скриншот повідомлення ОСОБА_2 до якого додано фото двох сторінок її паспорта для виїзду громадянина України за кордон із відміткою перетину кордону 22 липня 2025 року.
У виконавчому провадженні № НОМЕР_2 систематично здійснюється судовий контроль за скаргами стягувачки на дії, рішення та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів примусового виконання.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старший державний виконавець Цахло О.А., Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, суд першої інстанції посилався на те, що відкладення проведення виконавчих дій можливо виключно за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, стягувачкою подана єдина заява про відкладення виконавчих дій у зв'язку з її тимчасовою відсутністю, а законодавство України не містить вичерпного переліку підстав для відкладення виконавчих дій, дійшов висновку про те, що відмова державного виконавця у відкладенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 є неправомірною.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, передбачений ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», за якою виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Пунктом 7 розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону, відповідно до якої за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Згідно з приписами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
З аналізу наведених положень вбачається, що винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій є правом державного виконавця.
Судом встановлено, що 31 липня 2025 року ОСОБА_2 керуючись ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» подала до Броварського ВДВС клопотання про відкладення виконавчих дій у межах провадження № НОМЕР_2 запланованих на 02 серпня 2025 року у зв'язку з її тимчасовою відсутністю. Повідомила, що перебуватиме у щорічній оплачуваній відпустці та не матиме фізичної можливості бути присутньою під час виконавчих дій, які вимагають її особистої участі, що має істотне значення для реалізації права на спілкування з дітьми та фактичне виконання рішення суду.
До зазначеної вище заяви ОСОБА_2 не надала доказу на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема доказів знаходження ОСОБА_2 у відпустці.
До суду першої інстанції ОСОБА_2 долучила копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон з якої вбачається, що ОСОБА_2 будучі обізнаною про наявність рішення суду та її обов'язок його виконувати, 22 липня 2025 року перетнула кордон України.
Лише 31 липня 2025 року, тобто за 2 дні до проведення виконавчих дій ОСОБА_2 звернулась до виконавця.
Окрім того, в матеріалах справи міститься копія наказу Державного авіаційного підприємства «Україна» відповідно до якого ОСОБА_2 07 липня 2025 року було звільнено з займаної посади за угодою сторін. Зобовязано бухгалтерську службу провести фінансовий розрахунок зі ОСОБА_2 , а саме виплатити грошову компенсацію за 38 календарних днів невикористанної відпустки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та окремо кожний, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старший державний виконавець Цахло О.А., Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, оскільки звертаючись до виконавця з клопотанням про відкладення виконавчих дій у межах провадження № НОМЕР_2, заявник не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона у перебуває у відпустці та моє поважні причини неможливості виконання рішення суду.
Окрім того, відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. З аналізу наведених положень вбачається, що винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій є правом державного виконавця.
На зазначене вище суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 .
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що додатковим рішенням Броварський міськрайонний суд Київської області від 14 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_2 про стягнення понесених судових витрат у справі за її скаргою задоволено частково.
Стягнуто з Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_2 5 000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».
З урахуванням того, що за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2025 року, то додаткове рішення Броварський міськрайонний суд Київської області від 14 жовтня 2025 рокутакож належить скасувати.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на наведене, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, ухвала суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця та у відмову у стягненні на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги представника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Цахло Оксани Анатоліївни та ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старший державний виконавець Цахло Оксана Анатоліївна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області відмовити.
Додаткове рішення Броварський міськрайонний суд Київської області від 14 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення понесених судових витрат у справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, учасники справи: ОСОБА_1 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старший державний виконавець Цахло Оксана Анатоліївна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2026 року
Головуючий Судді