Справа № 932/930/26
Провадження № 3/932/309/26
06 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №954110 від 14.01.2026, ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує покладені обов'язки по догляду та вихованням малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із чим згідно з листа УССД від 19.12.2025, останній у приміщенні під'їзду будинку АДРЕСА_2 , систематично палить цигарки, розмальовує стінки та справляє природні потреби. Так, ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої на адресу суду не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 954110 від 14.01.2026;
-копією листа від 19.12.2025 №5/330-06-24 Управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району ДМР;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.01.2026
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-копією паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-копією постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2025;
-копією постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2025.
Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з'ясуванню.
Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.
При визначенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності, ступінь її вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
З метою виховання правопорушниці в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, доцільним та необхідним буде застосування до правопорушниці адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
Керуючись статями 24, 27, 33, 184, 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп .
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя Н.М. Юдіна