05 лютого 2026 року місто Київ
справа № 755/17740/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/4880/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Антона Броніславовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Пінкевич Н.С., у справі за скаргою ОСОБА_1 (боржник) на дії виконавця, заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олегович, ОСОБА_2 (стягувач),-
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, яка обгрунтована тим, що на виконання рішення суду 05 вересня 2016 року був виданий виконавчий лист №369/12278/15к про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 500 грн. на відшкодування майнової шкоди та 248 040 грн. моральної шкоди. Строк пред'явлення виконавчого листа - 18 серпня 2017 року. Але постановою приватного виконавця від 14 грудня 2021 року закінчено виконавче провадження №64964532. При цьому були порушені його права, передбачені ст.ст. 19, 28, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки йому взагалі не було відомо про відкриття та хід виконавчого провадження, звернено стягнення на майно, належне йому на праві власності, чим порушені його права. Такі дії виконавця є неправомірними, такими, що порушили його права, які мають бути поновлені.
Посилаючись на наведене, просив суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. у виконавчому провадженні ВП64964532 по виконавчому листу 1кп/369/48/16 від 05 вересня 2016 року незаконними та зобов'язати скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 14 грудня 2021 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О., заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Іванов А.Б. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у приватного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження, а в силу вчинених виконавчих дій боржник втратив житло.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, шляхом направлення судової повістки на поштові адреси, яка була отримана як ОСОБА_1 , так і його представником - ОСОБА_5 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно, шляхом на правлення судової повістки на поштову адресу, яка була вручена одержувачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належно, шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, яка була вручена одержувачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи, які були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років з конфіскацією майна;
- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією майна.
Також цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково: стягнено з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , солідарно, на користь потерпілої ОСОБА_2 4 500 грн. в якості відшкодування матеріальної та 248 040 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
На виконання вироку суду щодо відшкодування шкоди, 05 вересня 2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист №369/12278/15к, №1кп/369/48/16: стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_1 . При цьому строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вказано: «до 18 серпня 2017 року».
У Васильківському ВДВС в Обухівському районі Київської області КМУ Міністерства юстиції України на виконання перебував виконавчий лист №1-кп/369/48/16, ВП 59562588, при цьому виконавче провадження відкрито 16 липня 2019 року (відомості взяті з АСВП), тобто з дотриманням трирічного строку.
19 березня 2021 року надійшла заява стягувача ОСОБА_2 про повернення їй виконавчого листа та постановою головного державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24 березня 2021 року виконавчий документ повернуто стягувачу.
25 березня 2021 року надійшла заява стягувача ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. про примусове виконання рішення
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року відкрито виконавче провадження по виконання вироку суду щодо відшкодування шкоди з боржника ОСОБА_1 (ВП 64964532), копію якої направлено стягувачу та боржнику.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року стягнуто основну винагороду в порядку солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 23 970,42 грн. Копію постанови було направлено стягувачу та боржнику.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року визначено для боржника ОСОБА_1 суму мінімальних витрат - 199 грн. Копію постанови було направлено стягувачу та боржнику.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 263 873,62 грн. Копію постанови було направлено стягувачу та боржнику, банківським та іншим фінансовим установам.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року накладено арешт на майно, все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 263 873,62 грн. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ДУ «Замкова виправна колонія № 58». Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.
25 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. направив запит до Глевахівської селищної ради, в якому просив терміново надати вичерпну інформацію щодо всіх зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 .
25 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. направив запит до Глевахівської селищної ради, в якому просив терміново надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником ОСОБА_1 , а саме: буд. АДРЕСА_1 , а також надати копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності.
25 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. направив запит до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому терміново просив надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що зареєстровані за боржником ОСОБА_1 .
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07 квітня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221455300:01:025:0098, 221455300:01:0099.
Згідно відповіді Глевахівської селищної ради від 05 квітня 2021 року № 669/02-22 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні зареєстровані особи.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 20 квітня 2021 року описано та накладено арешт на: будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3221455300:01:025:0098; земельну ділянку кадастровий номер: 221455300:01:0099, площа - 0.02га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер: 3221455300:01:025:0098, площа - 0,15 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
02 червня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. визначено додаткові витрати виконавчого провадження у сумі 301,00 грн. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.
Згідно відповіді КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 07 червня 2021 року № 215, станом на 31.12.2012 року право власності на об'єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Київської області Пясецькою Л.М., реєстровий номер 841 в книзі 3.
23 липня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. визначено додаткові витрати виконавчого провадження у сумі 2 000 грн. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 28 липня 2021 року описано та накладено арешт на майно: будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3221455300:01:025:0098, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Згідно акту приватного виконавця від 28 липня 2021 року, виходом виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису майна боржника, а саме: будинку АДРЕСА_1 , що належить боржнику на праві особистої власності. Двері будинку відчинила жінка, яка назвала себе ОСОБА_6 , яка на даний час проживає за вказаною адресою. Доступу до будинку не надано, опис здійснювався без входження до будинку на території подвір'я на якому знаходиться майно боржника.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 05 серпня 2021 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Приватна експерта служба», який має сертифікат, виданий 05.11.2020 за № 970/20, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 05.11.2023), у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/369/48/16, виданий 05.09.2016 року. Субєкту оціночної діяльності- субєкту господарювання ТОВ «Приватна експертна служба», надати письмовий висновок, звіт про експертну грошову оцінку арештованого майна (акт оцінки арештованого майна) з питань ринкової вартості арештованого майна, а саме: земельна ділянка кадастровий номер: 221455300:01:0099, площа - 0.02га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3221455300:01:025:0098, площа - 0,15 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 16 вересня 2021 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Приватна експерта служба», який має сертифікат, виданий 05.11.2020 за № 970/20, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 05.11.2023), у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/369/48/16, виданий 05.09.2016 року. Суб'єкту оціночної діяльності- субєкту господарювання ТОВ «Приватна експертна служба», надати письмовий висновок, звіт про експертну грошову оцінку арештованого майна (акт оцінки арештованого майна) з питань ринкової вартості арештованого майна, а саме: земельна ділянка кадастровий номер: 3221455300:01:025:0098, площа - 0,15 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований будинок.
Згідно висновку про вартість нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки, загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221455300:01:025:0098, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість об'єкта оцінки становить 488 610,00 грн., в тому числі: житлового будинку - 247 370,00 грн., земельної ділянки - 241 250,00 грн.
28 вересня 2021 року приватний виконавець надіслав ДП «Сетам» заяву про реалізацію арештованого майна з початковою ціною майна, що виставляється на торги - 488 620,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 29.11.2011 року № 561344 ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації майна, а саме: житлового будинку, загальною площею 71,80 кв.м. та земельної ділянки, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 3221455300:01:025:0098, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 29.11.2021 № 561344 «Сетам» переможцем визнано ОСОБА_7 , ціна продажу - 342 034,00 грн.
10 грудня 2021 року приватним виконавцем видано акт на підставі протоколу проведення електронних торгів № 561344 від 29.22.2021.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. від 14 грудня 2021 року виконавче провадження з примусового виконання закінчено, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні стягнення на майно приватний виконавець не порушив права ОСОБА_1 , порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частин другої-третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визначає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Звертаючись до суду зі скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилався на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. щодо відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на нерухоме майно, вважав, що вказаними діями порушені його права.
Так, у Законі України «Про виконавче провадження», 1999 року, ст. 22 визначалось , що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1)посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів(посадових осіб),уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення,-протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Але у червні 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження», за яким ст. 12 визначається, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У Розділ XIII Прикінцеві та Перехідні положення даного Закону визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (п.5).
Таким чином, саме законами визначаються строки пред'явленням виконавчих листів до примусового виконання, а не зазначенням такого терміну безпосередньо у виконавчому листі.
На підставі наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що даний виконавчий лист міг бути пред'явлений до примусового виконання до 18 серпня 2019 року.
Встановлено, що у Васильківському ВДВС в Обухівському районі Київської області КМУ Міністерства юстиції України на виконання перебував виконавчий лист №1-кп/369/48/16, ВП 59562588, при цьому виконавче провадження відкрито 16 липня 2019 року, тобто з дотримання трирічного строку.
19 березня 2021 року надійшла заява стягувача про повернення їй виконавчого листа та постановою головного державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) від 24 березня 2021 року виконавчий документ повернуто стягувачу.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 25 березня 2021 року відкрито виконавче провадження по виконання вироку суду щодо відшкодування шкоди з боржника (ВП 64964532).
Оскільки строк пред'явлення виконавчого листа становить три роки та він переривався, суд дійшов обгрунтованого виснвоку, що доводи скарги щодо неправомірного відкриття виконавчого провадження є помилковими.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Оскільки приватним виконавцем не встановлено підстав для повернення виконавчого листа або для відмови у відкритті виконавчого провадження (не вказані такі підстави і в скарзі), тому його дії по прийняттю виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що всі постанови приватного виконавця направлялись боржнику на адресу як проживання, так і місця відбування покарання.
У рішенні "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". До того ж ЄСПЛ уже прийняв цей принцип у справах щодо тривалості судового провадження (див. останні рішення у справах "Ді Педе проти Італії" (Di Pede v. Italy) та "Заппія проти Італії" (Zappia v. Italy) від 26 вересня 1996 року, Reports of Judgments and Decisions 1996-IV, c. 1383 - 1384, п. 20 - 24 та с. 1410 - 1411, п. 16 - 20 відповідно).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява № 18966/02) ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (994_535) (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" (980_045), заява № 59498/00, параграф 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, параграф 45, 6 березня 2003 року).
У справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії" (Comingersoll S.A. v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV). Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви» ("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).
Таким чином встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Установлено, що звіт про оцінку майна складений експертом - оцінювачем ТОВ «Приватна Експертна Служба» 17 вересня 2021 року.
В матеріалах виконавчого провадження наявний лист приватного виконавця, в якому останній повідомив сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості майна боржника. Термін дії звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні складає 6 місяців від дати оцінки.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що приватний виконавець допустив порушення прав боржника щодо звернення стягнення на майно, яке належало на праві власності боржнику.
Дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, апеляційний суд правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.
Інші аргументи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Антона Броніславовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: