Київський апеляційний суд
4 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Олексієнка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Олексієнка М.М. на постанову судді Володарського районного суду Київської області від 26 грудня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Володарського районного суду Київської області від 26.12.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, 3 грудня 2025 року о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Land Rover Defender" д/н НОМЕР_2 на 22 км автодороги Р-17 Біла Церква - Володарка в бік сел. Володарка Білоцерківського району Київської області, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не була уважною та не стежила за дорожньою обстановкою, при виникнення перешкоди для руху негайно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснила наїзд на тварину - косулю, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що суд не дав оцінку діям ОСОБА_1 і доказам сторони захисту, які підтверджують, що остання не мала технічної можливості уникнути зіткнення. При цьому звертає увагу, що ОСОБА_1 рухалася з дозволеною швидкістю 90 км/год. На момент пригоди зовнішнє освітлення дороги було відсутнє, зустрічних транспортних засобів не було, ширина проїзної частини становить 5,4 м, тобто смуга шириною 2,7 м в кожному напрямку. Ширина автомобіля "Land Rover Defender" 2,1 м. Удар прийшовся в передню ліву частину автомобіля в районі лівої протитуманної фари. З цього захисник підсумовує, що косуля пробігла смугу зустрічного руху і частково забігла в смугу руху автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , тобто в цілому пробігла 3,4 м.
З урахуванням швидкості, з якою може рухатися косуля, та даних у виданні "Експертний аналіз ДТП" (автори ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Київ, 1995), який використовується при проведенні автотехнічного дослідження, при раптовій появі пішохода (в даному випадку косулі) на проїзній частині поза населеним пунктом із-зі об'єкта, який обмежує оглядовість, час реакції водія становить 1,4 сек. Отже, ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з косулею шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР.
Також ОСОБА_1 була уважною і стежила за дорожньою обстановкою, на користь чого свідчить те, що ДТП сталася як тільки вона побачила тварину, після чого одразу почала гальмувати. Проте косуля потрапила під колеса, автомобіль став некерованим і його понесло праворуч з проїзної частини на узбіччя в дерева.
Вислухавши пояснення захисника Олексієнка М.М. і ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови дотримано не було.
Свої висновки про винуватість ОСОБА_1 суд обґрунтував даними в її поясненнях та схемі місця ДТП, які доводять лише факт наїзду на тварину і пошкодження транспортного засобу, що сторона захисту і не оспорює.
Між тим, статтею ст.124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція сформульованої норми є бланкетною, а тому однією з обставин, що підлягає з'ясуванню, є те, в чому саме виразилося порушення особою правил дорожнього руху.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що вона порушила вимоги п.п.2.3 "б", 12.3 ПДР.
Згідно з п.2.3 "б" ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п.12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, визначених даною нормою, а, отже, перебувають з ними в причинному зв'язку. Положення п.2.3 "б" ПДР носять загальний характер і їх порушення не можуть знаходитися в причинному зв'язку з наслідками у виді ДТП.
Що стосується п.12.3 ПДР, то для того, щоб встановити наявність його порушення у діях водія, недостатньо констатувати лише факт наїзду. Насамперед, має бути встановлено, чи мав водій об'єктивну спроможність вчасно виявити небезпеку для руху або перешкоду, а також технічну можливість шляхом застосування гальмування уникнути ДТП, що можливе лише у разі призначення експертизи, яка у цій справі не проводилась.
Крім того, за визначенням термінів у п.1.10 ПДР:
небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;
перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Дика тварина у даному конкретному випадку є небезпекою для руху, у разі виникнення якої водій зобов'язаний тільки гальмувати, проте аж ніяк не перешкодою, як про це складено протокол, яку можна ще й об'їжджати.
Наведене свідчить про те, що і протокол про адміністративне правопорушення складений неправильно.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, докази винуватості ОСОБА_1 у справі відсутні, у зв'язку з чим, не можна вважати обґрунтованим рішення судді місцевого суду.
Оскільки при постановленні рішення суддею місцевого суду було неправильно застосовано норми матеріального права, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та задоволення апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Олексієнка Михайла Михайловича задовольнити.
Постанову судді Володарського районного суду Київської області від 26 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн