Справа № 357/20569/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1735/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
29 січня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанці Канівського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12023250310001491, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав дві ідентичні за формою та змістом апеляційні скарги із подальшими доповненнями, в яких просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи апеляційних скарг, прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор вказує, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, а також існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Водночас, слідчим суддею не взято це до уваги та відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор вважає, що дане рішення слідчого судді не забезпечать уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На переконання прокурора, висновок слідчого судді про недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відповідає фактичним обставинам справи та матеріалам кримінального провадження. Висновок суду про відсутність ризиків є передчасним та таким, що не ґрунтується на всебічному аналізі наданих стороною обвинувачення доказів.
Встановлена під час судового засідання сукупність обставин - особливо тяжкий злочин, наявність права на виїзд за кордон через бронювання, а також особиста обізнаність підозрюваного про коло свідків та сукупність доказів - у повній мірі доводять неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування запобіжного заходу.
Крім цього, прокурор посилався на те, що в обґрунтування відмови у задоволенні клопотання слідчий суддя вказав, що «в значній мірі доказами обґрунтованої підозри ОСОБА_7 є висновок судово-економічної експертизи про розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ «СЕЛМ-АГРО» проте вказаний висновок у матеріалах клопотання відсутній, не надано його прокурором і в судовому засіданні». Однак, такий висновок суду є наслідком неповноти судового розгляду, оскільки слідчий суддя не був позбавлений процесуальної можливості поставити питання про наявність такого висновку у прокурора або ініціювати його дослідження, якщо вважав надані матеріали (висновок судово-почеркознавчої експертизи, показання свідків, представника потерпілого тощо) недостатніми. Судом таке питання ініційовано не було, що свідчить про формальний підхід до оцінки обґрунтованості підозри.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994), термін «обґрунтована підозра» не передбачає наявності доказів, достатніх для винесення обвинувального вироку. Це лише наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення. Вимагаючи висновок експертизи на даній стадії, слідчий суддя фактично застосував стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який є обов'язковим лише для суду при розгляді справи по суті, а не для слідчого судді при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає, що неповнота судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є такими, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим ухвала слідчого суді про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подані ним апеляційні скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250310001491 від 01.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «СЕЛМ АГРО» №Пр-27-45 від 10.01.2018 ОСОБА_7 призначено на посаду Директора Білоцерківської філії ТОВ «СЕЛМ АГРО».
ОСОБА_7 обіймаючи посаду Директора Білоцерківської філії ТОВ «СЕЛМ АГРО», являвся особою, яка постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.
Упродовж грудня 2022 року ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора Білоцерківської філії ТОВ «СЕЛМ АГРО» код ЄДРПОУ 40938764, юридична адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85, будучи наділеним відповідно до посадової інструкції та контракту організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обов'язками, тобто являючись службовою особою, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи в інтересах невстановлених осіб та всупереч інтересам ТОВ «СЕЛМ АГРО» вчинив розтрату ввірених йому запасних частин до сільськогосподарської техніки за наступних обставин.
На підставі наказу ТОВ «СЕЛМ АГРО» від 01.12.2022 №1222-2, з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та підтвердження даних щодо наявних товарно-матеріальних цінностей, товарних залишків та основних засобів у Білоцерківській філії ТОВ «СЕЛМ АГРО», проведено річну інвентаризацію в Білоцерківській філії ТОВ «СЕЛМ АГРО», за наслідками чого складено Акт інвентаризації товарів на складі №149 від 02.12.2022 по складу «Біла Церква» Товариства. Розбіжності між вказаними в Акті інвентаризації товарів по складу «Біла Церква» Товариства даними та даними бухгалтерського обліку товарів Товариства на складі м. Біла Церква були відсутні, тому Протокол затвердження результатів інвентаризації по складу Біла Церква не складався.
Також, відповідно до Акту прийому-передачі товару ТОВ «СЕЛМ АГРО» від 02.12.2022 Генеральний директор товариства ОСОБА_10 передав, а директор Білоцерківської філії товариства ОСОБА_7 прийняв на склад Товариства у м. Біла Церква 651 найменувань товару (запасних частин до сільськогосподарської техніки) вартістю 4 661 729,16 грн.
У період з 02.12.2022 по 12.12.2022 ОСОБА_7 , знаходячись за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85, діючи умисно та з корисливою метою, використовуючи надані йому як директору філії службові повноваження, всупереч обов'язку забезпечити збереження ввірених товарно-матеріальних цінностей, забезпечив їх вибуття зі складу Білоцерківської філії без належного правового та документального оформлення на користь невстановлених третіх осіб, чим розтратив товарно-матеріальні цінності ТОВ «СЕЛМ АГРО» на загальну суму 2 741 970,80 грн., що підтверджується інвентаризаційними документами ТОВ «СЕЛМ АГРО» від 12.12.2022, висновком судово-економічної експертизи.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_7 ТОВ «СЕЛМ АГРО» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2 741 970,80 грн., що є особливо великим розміром.
За таких обставин, 22 грудня 2025 року ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
23.12.2025 року старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням у кримінальному провадженні № 12023250310001491, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням обов'язків, а саме:
- прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу;
- не відлучатися за межі м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку;
- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій, свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України;
- носити електронний засіб контролю.
Обгрунтовуючи клопотання, слідча зазначила, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у провадженні доказами в їх сукупності.
Також вказала, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Зазначила, що в ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, невиконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певного діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 безпосередньо знайомий зі свідками - працівниками ТОВ «СЕЛМ АГРО», підтримував зв'язок із останніми та може володіти інформацією про їх місце проживання;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідча вважає, що обрання такого виду запобіжного заходу як домашній арешт зможе запобігти зазначеним вище ризикам та досягти мети кримінального провадження. На її переконання обрання іншого запобіжного заходу не зможе запобігти існуючим ризикам.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12023250310001491, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні.
Щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя зазначив, що в цій частині клопотання мотивовано формально та без конкретизації. У свою чергу слідчий суддя не вдаватиметься до самостійного пошуку аргументів неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки це становитиме порушення права на справедливий суд.
З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегією суддів з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення, підтверджується на цьому етапі розслідування наявними у матеріалах судового провадження доказами, а саме:
- Статутом ТОВ «СЕЛМ АГРО», Положенням про діяльність Білоцерківської філії ТОВ «СЕЛМ АГРО», посадовою інструкцією директора філії, Контрактом з керівником філії та Договором про повну матеріальну відповідальність, які підтверджують наявність у ОСОБА_7 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень, статус службової особи та обов'язок забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей Товариства;
- Наказом ТОВ «СЕЛМ АГРО» №Пр-27-45 від 10.01.2018 про призначення ОСОБА_7 директором Білоцерківської філії ТОВ «СЕЛМ АГРО», що підтверджує займану ним посаду у період вчинення кримінального правопорушення;
- Наказом ТОВ «СЕЛМ АГРО» №1222-2 від 01.12.2022 про проведення інвентаризації, Актом інвентаризації товарів на складі №149 від 02.12.2022 та Актом приймання-передачі товару від 02.12.2022, відповідно до яких ОСОБА_7 прийняв на склад Білоцерківської філії 651 найменування товару (запасних частин до сільськогосподарської техніки) загальною вартістю 4 661 729,16 грн, що підтверджує факт перебування зазначеного майна у його віданні;
- Наказом ТОВ «СЕЛМ АГРО» №1222-5 від 09.12.2022, Актом інвентаризації (інвентаризаційною відомістю) №162 від 12.12.2022 та Протоколом розбіжностей інвентаризаційної комісії від 12.12.2022, згідно з якими встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей у значному обсязі, що свідчить про вибуття ввіреного майна зі складу філії без належного правового та документального оформлення;
- показами свідків у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, які підтверджують, що ОСОБА_7 , використовуючи службові повноваження директора філії, всупереч інтересам ТОВ «СЕЛМ АГРО», забезпечив безпідставне вибуття ввірених йому товарно-матеріальних цінностей на користь невстановлених осіб, чим вчинив їх розтрату.
Також, колегія суддів не погоджується із висновком слідчого судді про відсутність у клопотанні слідчого переконливого обґрунтування існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності вказаних ризиків, зокрема можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, характер кримінального правопорушення та конкретні обставини інкримінованих йому дій.
Зокрема, оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від органу досудового розслідування та суду) колегія суддів виходить з того, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тому розуміючи тяжкість покарання, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності, підозрюваний може вжити заходів для ухилення від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 безпосередньо знайомий зі свідками - працівниками ТОВ «СЕЛМ АГРО», підтримував зв'язок із останніми та може володіти інформацією про їх місце проживання.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні належним чином обґрунтовано, що усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання колегії суддів, дійшовши висновків про недоведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та його наслідки, не співставив вказані обставини із реальною можливістю забезпечити впевненість у тому, що ОСОБА_7 не буде вчиняти спроб позапроцесуальної поведінки, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність органом досудового розслідування підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні та прокурором під час апеляційного розгляду належним чином не доведено, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та його процесуальної поведінки, заявлені органом досудового розслідування ризики мають такий ступінь небезпеки та такий ступінь вірогідності, якому здатен запобігти лише запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного, та його процесуальну поведінку, колегія суддів приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, на даному етапі розслідування такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Як визначено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
З урахуванням наведеного, дійшовши висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді, з постановленням нової ухвали про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, колегія суддів, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 181, ч. 4 ст. 196 КПК України, вважає за необхідне визначити дату закінчення дії ухвали про тримання ОСОБА_7 під домашнім арештом у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.02.2026 року включно.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 18.02.2026 року.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12023250310001491, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год 00 хв. наступної доби за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 18 лютого 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися з населеного пункту - міста Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій, свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, встановити до 18 лютого 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4