Справа № 11-сс/824/516/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 361/7134/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 181 КПК
26 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 22.10.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карагаш Республіки Молдова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а відтак такою, яка підлягає скасуванню.
Вважає існування заявлених у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведеними, які ґрунтуються виключно на припущеннях та будь-які докази щодо їх існування відсутні.
Враховуючи, що копія оскаржуваної ухвали отримана лише 03.09.2025, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим необхідності залишення її без змін, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи поважність пропуску захисником подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді у встановлений законом строк, у зв'язку із отриманням копії рішення лише 03.09.2025, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження захиснику має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів судової справи, до Броварського міськрайонного суду Київської області 25.06.2025 скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111130001292 від 23.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3676КК України.
21.08.2025 прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком на два місяці.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року клопотання прокурора задоволено, продовжено ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 22.10.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалу про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлено слідчим суддею з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті вказаного рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_8 діяння, яке підпадає під ознаки передбаченого
ч. 2 ст. 367 КК України кримінального правопорушення.
Погоджуючись із вказаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення цього кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати оцінку доказам з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з огляду на характер та суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Зокрема, стосовно наявності ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то враховуючи, що ОСОБА_8 як зазначалось вище обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, тобто цей злочин, згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких. Відтак тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення є вагомим фактором, який свідчить про потенційний ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду. З огляду на такі обставини, суд оцінює ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, як цілком вірогідний.
Щодо наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то оцінюючи можливість впливу на свідків, з урахуванням передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, вбачається, що спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які безпосередньо досліджувались під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. При цьому, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Обвинувачений обізнаний з даними осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, оскільки матеріали кримінального провадження були відкриті йому для ознайомлення у зв'язку з чим існує ризик, що у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, обвинувачений зможе безперешкодно спробувати фізично, психологічно або економічно впливати на цих осіб з метою щоб ці особи змінили показання надані на стадії досудового розслідування або відмовились їх надавати суду.
Також щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу аніж домашній арешт у певний період доби, колегія суддів зауважує наступне.
Особисте зобов'язання не може бути застосовано в даному випадку, враховуючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення та імовірність його реального відбуття.
Особиста порука не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки немає заяв від потенційних поручителів.
А запобіжний захід у вигляді застави, на переконання колегії суддів, наразі є недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам.
Таким чином твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 22.10.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України,
відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4