Справа № 515/26/26
Провадження № 2/515/429/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
10 лютого 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2026 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини, встановивши їх у більшому розмірі (або у частці від доходу відповідача).
На обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 , вказує на те, що сторони по справі є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , й рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі, визначеному як частка від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час зазначений розмір аліментів є недостатнім та не забезпечує належного утримання дитини. Обставини істотно змінилися: відповідач проходить військову службу та має стабільний дохід, у той час як позивач втратила роботу та не має постійного доходу. Дитина проживає разом з матір'ю та перебуває повністю на її утриманні. Таким чином порушується право дитини на належне матеріальне забезпечення, що негативно впливає на рівень її життя та розвиток.
Рух справи
08 січня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.
08 січня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області позовну заяву залишено без руху.
13 січня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам роз'яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає частково, згоден на стягнення з нього аліментів на утримання його дитини у розмірі 5000,00 грн.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.09.2020 р, підтверджується, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 лютого 2020 року, розірвано шлюб зареєстрований 21 березня 2020 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис №18.
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року в справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 613/1404/23 та ін.
Позивач повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач посилалася на те, що сторони по справі є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , й рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі, визначеному як частка від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час визначений судовим рішенням розмір аліментів є недостатнім та не забезпечує належного утримання дитини. Відповідач проходить військову службу та має стабільний дохід, у той час як позивач втратила роботу та не має постійного доходу. Дитина проживає разом з матір'ю та перебуває повністю на її утриманні. Таким чином порушується право дитини на належне матеріальне забезпечення, що негативно впливає на рівень її життя та розвиток.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Засада змагальності сторін у судовому процесі є однією з ключових принципів правосуддя. Вона передбачає, що судовий процес є своєрідним полем змагання між сторонами - позивачем і відповідачем у цивільних справах. Головною метою цього принципу є забезпечення справедливості та об'єктивності судового процесу. Змагальність сторін у судовому процесі дозволяє кожній стороні активно захищати свої права та інтереси. Сторони мають можливість представляти свідчення, докази та аргументи на підтримку своєї позиції перед судом. Суд, зі своєї сторони, має завдання ретельно розглянути всі аргументи та докази від обох сторін та прийняти об'єктивне рішення на підставі закону (постанова Верховного Суду 07 серпня 2024 року в справі № 725/5693/21, від 21 червня 2024 року в справі № 134/743/22 ).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів, які б вказували на те, що судовим рішенням з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Недоведеність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Висновки за результатами розгляду справи
Звертаючись до суду, позивач просить змінити розмір аліментів що стягуються із відповідача на утримання спільної дитини, разом з цим, позивач не надала будь-яких доказів на підтвердження того, судом ухвалювалось судове рішення щодо їх стягнення з відповідача.
Враховуючи, що суд не має права самостійно збирати докази, й необхідних суду позивачем не надано, позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.
Разом з цим, суд роз'яснює право позивачу повторно звернутись з даним позовом.
Щодо судових витрат
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору у справах даної категорії, а підстави для стягнення з відповідача даних судових витрат відсутні, то судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції, у розмірі 1211,20 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя К. І. Олійник