Справа №521/20490/25
Номер провадження 3/521/216/26
10 лютого 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,
з секретарем - Табарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, військовослужбовця, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді начальника відділу зв'язку та кібербезпеки ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, -
З матеріалів справи про військове адміністративне правопорушення встановлено, що, на переконання уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , 21 листопада 2025 року, близько 12 години 30 хвилин, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді начальника відділу зв'язку та кібербезпеки ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.11.2025 № 589 в групі оповіщення населення про мобілізаційні заходи на період воєнного стану, перебуваючи за місцем здійснення оповіщення громадян, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, та порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів, інструкцій та наказів, здійснив спробу застосування заходів фізичного впливу та погрозу особистою зброєю відносно громадянина ОСОБА_2 , всупереч вимогам «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, без участі працівника Національної поліції України, що входив до складу спільної групи оповіщення.
Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та за даним фактом 25.11.2025 року відносно військовослужбовця ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який, згідно наявної в матеріалах справи розписки та довідки про доставлення повідомлення, завчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув та до початку судового засідання про причину свого неприбуття не повідомив. Дати та час судових засідань також були оприлюднені на офіційному сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси в розділі «Розклад засідань».
Захисник особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Прокофьєв О.О., який був ознайомлений з матеріалами справи 20.01.2026 року та, згідно наявної в матеріалах справи розписки та довідки про доставлення повідомлення, повідомлений завчасно про дату, час та місце розгляду справи, до суду також не прибув. Про причини неприбуття до початку судового засідання також не повідомив.
10.02.2026 року на електронну пошту суду надійшла заява від імені адвоката Бурлаки Р.А., який просить суд відкласти розгляд справи №521/20490/25 на іншу дату та надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи.
Дослідивши зміст заяви адвоката Бурлаки Р.А. та документи, що додаються до заяви, а саме Ордер про надання правничої допомоги серії АО №1218234 від 10.02.2026 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/3359, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки повноваження захисника у даному випадку не підтверджені в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 271 КУпАП, повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Крім того, суд звертає увагу на те, що належних відомостей про те, що повноваження адвоката Прокофьєва О.О., в якості захисника у даному провадженні припинені, до початку судового засідання суду не надані.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані їм процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
На підставі викладеного та враховуючи те, що особа, яка притягується до відповідальності та його захисник були належним чином сповіщенні про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-14 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, суд, з метою виконання завдань провадження у справі, яким, окрім іншого, є своєчасне з'ясування обставин справи, вважає, що справу слід розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів, без участі особи, яка притягується до відповідальності та його захисника.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОД №711 від 25.11.2025 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП відповідальність за вчинення якого настає у разі перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, в умовах особливого періоду.
Вiдповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобiлiзацiйну підготовку та мобiлiзацiю», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і органiзацiй, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рiшення про мобiлiзацiю (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобiлiзацii чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобiлiзацiї, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період. Станом на день обставин правопорушення, що ставиться у провину особі, відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймалось, відтак в Україні продовжує діяти особливий період.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду, що викладені у постановах від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).
Пунктом 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби й поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Витягу із Наказу №589 від 20.11.2025 року, 21.11.2025 року ОСОБА_1 був визначений та входив до групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю з військовослужбовця Збройних Сил України.
При здійснення заходів, направлених на проведення оповіщення, розшуку військовозобов'язаних і забезпечення їх прибуття, уповноважені військовослужбовці зобов'язані діяти відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, в суворій відповідності Закону.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи особою, що 21.11.2025 року входила до складу відповідної групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), діяв недбало, протиправно, всупереч інтересам служби та своїх статутних обов'язків, приписів законів, інструкцій та наказів, здійснив спробу застосування заходів фізичного впливу та погрозу особистою зброєю відносно громадянина ОСОБА_2 .
В своїх поясненнях ОСОБА_1 , окрім іншого зазначив, що 21.11.2025 року близько 12:30 години дійсно, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснював заходи оповіщення у складі групи оповіщення № 4 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення вказаних заходів ОСОБА_1 зазначив, що під час подій, що відбувались за адресою: АДРЕСА_2 , йому не вистачило витримки та він замахнувся правою рукою на громадянина (цивільну особу) в область голови, усвідомлюючи, що він відреагує та ухилиться від удару. В цей момент в бік ОСОБА_1 іншими цивільними особами був застосований перцевий балон, після чого в стані збудженого нервового стану він дістав особисту травматичну зброю ФОРТ 17Р серійний номер НОМЕР_2 та продемонстрував її, після чого інші військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_4 його заспокоїли та він пішов до службового автомобіля.
Дії інших (цивільних) осіб, які були присутні під час подій, що мали місце 21.11.2025 року, не можуть бути оцінені на предмет наявності чи відсутності в таких діях ознак правопорушень, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах складеного протоколу та оцінка надається виключно діям особи, що притягується до відповідальності. Відтак, пояснення ОСОБА_1 в цій частині суд не приймає до уваги.
Судом встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 172-14 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об'єктивно розглянути справу, протокол не містить.
Наявні в матеріалах справи докази, в тому числі відеозапис, що міститься на флеш-накопичувачі «Vega 4 gb, узгоджуються з іншими матеріалами справи, сумнівів у своїй допустимості не викликають.
Зухвала поведінка ОСОБА_1 та факт демонстрації ним травматичної зброї також підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Суд також вважає необхідним зазначити, що будь-яких заперечень до протоколу від особи, яка притягується та його захисника, який 21.01.2026 року був ознайомлений з матеріалами справи, не надходило. У відповідній графі протоколу ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає частково.
Отже, проаналізувавши зміст протоколу, який узгоджується з матеріалами справи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, те, що введений 24 лютого 2022 року воєнний стан триває й досі та на теперішній час військовослужбовці зобов'язані здійснювати заходи не лише щодо оборони України, й щодо захисту безпеки населення та інтересів держави, а також те, особа згідно протоколу просить суворо не карати, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім для правопорушника буде адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Вимогами п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 36, 172-14, 221, 252, 283, 284 КУпАП, суд
В задоволенні заяви адвоката Бурлаки Романа Аркадійовича про відкладення розгляду справи № 521/20490/25 та надання дозволу на ознайомлення з матерілами справи - відмовити.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко