Справа № 521/7587/25
Номер провадження № 2/521/541/26
(заочне)
10 лютого 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
від учасників, представників учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явилася;
від ОСОБА_2 - не з'явився;
від ОСОБА_3 - не з'явився;
від ОСОБА_4 - не з'явилася;
від Державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни - не з'явився;
від ОСОБА_5 - не з'явилася;
від ОСОБА_6 - не з'явилася.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Маслова Марія Вячеславівна (65026, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19 Б), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У травні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гніздовська Ганна Михайлівна звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Маслова Марія Вячеславівна про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора в особі державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни (номер запису про право власності - 32174453 від 27.06.2019 року), на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 2/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1289155851101; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора в особі державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни (номер запису про право власності - 21178730 від 30.06.2017 року), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 2/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1289155851101.
Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказала, що вона є спадкоємицею нерухомого майна, власником якого був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24.
Як зазначила позивачка, з метою державної реєстрації права власності на спадкове майно, а саме на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96,7 кв.м., на підставі вищевказаного судового рішення, вона звернулась до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Атаманчук Оксани Геронівни, якою було повідомлено, що на даний момент у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 іншими співвласниками зареєстровано право спільної часткової власності на нерухоме майно, а саме: об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1289155851101: житловий будинок, що має наступні характеристики: загальна площа: 129,7 кв.м., житлова площа 67,2 кв.м.
Так, як вказано позивачем, у 2017 та 2019 роках державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2/10 частин домоволодіння за кожним за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження.
Проте, на момент смерті ОСОБА_7 , станом на 2017 рік загальна площа домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 становила 96,7 кв.м., житлова - 56,1 кв.м.
Відтак, з огляду на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, а саме - розбіжностями у технічних характеристиках домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визначених у рішенні Малиновського районного суду міста Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24, згідно інвентаризаційної справи КП «БТІ» ОМР, позивачці було відмовлено у здійсненні державної реєстрації права власності останньої на 3/20 частин вказаного домоволодіння, що створює перешкоди для реєстрації її права власності на вищевказане майно.
У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 27.05.2025 року у даній справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 24.06.2025 року; вирішено питання щодо витребування доказів та витребувано від Державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни копію нотаріальної справи щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, здійсненої 30.06.2017 року; документи, на підставі яких 30.06.2017 року було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження; документи, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про загальну площу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 129,7 кв.м. та про житлову площу даного домоволодіння в розмірі 67,2 кв.м.; копію спадкової справи на підставі якої було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-1313 від 14.08.2017 року.
19.06.2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника Третьої особи - ОСОБА_4 - адвоката Гніздовської Н.М. надійшли письмові пояснення (вх. №40271), у яких представник Третьої особи вказала, що проти задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб ОСОБА_4 , державного нотаріуса Маслової Марії Вячеславівни про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації права власності не заперечує. Письмові пояснення судом долучені до матеріалів цивільної справи.
Зокрема, за доводами письмових пояснень, представник Третьої особи - ОСОБА_4 , посилаючись на викладені у позові обставини справи, вказала, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24, третя особа та позивачка були визнані спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримали право власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за кожною.
Як зауважено представником Третьої особи, у вказаній вище справі судом на підставі наданих доказів, в тому числі інвентаризаційної справи домоволодіння АДРЕСА_2 було встановлено, що на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_7 загальна площа домоволодіння АДРЕСА_2 становила 96,7 кв.м., а житлова - 56,1 кв.м., при цьому жодних законних змін у складі об'єкта або перерахунку часток співвласників після 2012 року не проводилося.
За твердженнями Третьої особи, вказане вище судове рішення набрало законної сили 03.12.2024 року, про що свідчить відповідна відмітка у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Проте, як вказано учасницею справи, наразі, Третя особа також не може зареєструвати своє право власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , визнане рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24, через незаконне включення до Державного реєстру речових прав самочинних реконструкцій, які належали ОСОБА_8 , що призвело до збільшення загальної площі об'єкта з 96,7 кв.м. до 129,7 кв.м.
При цьому, як вказано Третьою особою, неможливість реєстрації вищевказаного права власності підтверджується тим, що станом на 2017 рік технічні характеристики домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 були: загальна площа - 96,7 кв.м., житлова - 56,1 кв.м. З відповіді КП «БТІ» ОМР № 485905.72.17/2 від 19.06.2017 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано за: - 3/10 частин домоволодіння - за ОСОБА_7 ; - 3/10 частин домоволодіння - за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; - 1/2 частин домоволодіння - за ОСОБА_8 . Перерахунок часток у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 не здійснювався, що додатково підтверджується відповіддю КП «БТІ» ОМР з вих. №2100/03.01- 12 від 29.04.2025 року.
Тобто, як зауважено Третьою особою, останній розрахунок ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_2 здійснювався у 2003 році, як вбачається з розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради № 1498/01-04 від 16.12.2003 року «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_2 ».
Представниця ОСОБА_4 - адвокат Гніздовська Надія Миколаївна також наголосила на тому, що Третя особа погоджується із позицією позивачки стосовно того, що одна із співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 (станом на 2017 рік) - ОСОБА_8 , яка померла, як і ОСОБА_7 у 2017 році, про що може свідчити напис у Державному реєстрі нерухомого майна, а саме що ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом, №1-1313 від 14.08.2017 року, що було видано Другою Одеською державною нотаріальною конторою, а ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, № 2-566 від 27.06.2019 року, що було видано Приморською ДНК у м. Одеса. А тому, внаслідок здійснення ОСОБА_8 самочинної реконструкції домоволодіння АДРЕСА_2 загальна площа зазначеного домоволодіння збільшилася з 96.7 кв. м до 129.7 кв.м, та відповідачі, як спадкоємці майна ОСОБА_8 зареєстрували своє право власності з урахуванням самочинних складових домоволодіння без правових на те підстав, що призвело до того, що частки інших співвласників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) не узгоджуються між собою, тобто площа домоволодіння АДРЕСА_2 втратила тотожність з тією, яку Третя особа та позивач набули у власність згідно із судовим рішенням.
07.07.2025 року на виконання ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 27.05.2025 року у справі №521/7587/25 від Державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни надійшла копія спадкової справи №170/2017 до майна ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21.08.2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника Третьої особи Бриль О.О. через підсистему «Електронний Суд» надійшли додаткові пояснення (вх. №55455) у яких представник Третьої особи просить суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі. Додаткові письмові пояснення судом долучено до матеріалів цивільної справи.
Зокрема, за доводами додаткових пояснень, учасниця справи, посилаючись на обставини, викладені у позові, наголосила на тому, що в наданих матеріалах спадкової справи №170/2017 наявна довідка з вих. №2/04.17 від 05.04.2017 року, видана ФОП ОСОБА_9 , з якої вбачається, що у зв'язку з тим, що прибудова літ. «А1» загальною площею 33.5 кв.м., житловою площею 11.7 кв.м., побудована до 05.08.1992 року, відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року за №127 не є самочинними - власник ОСОБА_2 .
В той же час, як вважає учасниця справи, законодавством передбачений певний порядок узаконення самочинних прибудов, а відтак довідка технічного інженера не є підставою для врахування самочинних конструкцій під час проведення технічної інвентаризації до загальних характеристик домоволодіння, оскільки реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Водночас, як вважає Третя особа, узаконеним відповідачами самочинним прибудовам не присвоєно адресу та відсутні відомості щодо набуття останніми права власності на земельну ділянку, відсутні відмітки щодо дати будівництва самочинних прибудов у техпаспорті 2017 року.
Таким чином, довідка технічного інженера ФОП ОСОБА_9 не може слугувати підставою для визнання прибудов законними, оскільки вона не усуває відсутність обов'язкових документів, передбачених Порядком № 1127. Зокрема, не надано: рішення про присвоєння адреси прибудовам; документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку під ними; офіційні запити або відповіді державних органів щодо адресації; технічну документацію, яка б підтверджувала інтеграцію прибудов до основного будинку з відповідними змінами у технічному паспорті. При цьому, аби узаконити самочинне будівництво, споруди за спрощеною процедурою, потрібно виготовити технічний паспорт, у якому інженер БТІ вказує дату побудови (до 1992 року) та з цим паспортом, документами на землю та даними всіх співвласників потрібно було звертатися до відповідних органів для реєстрації права власності. Однак, на переконання учасниці справи, як вбачається з матеріалів спадкової справи № 170/2017, наданих державним нотаріусом Масловою М.В. ані технічного паспорту, який відповідав би нормам, закріплених в Порядку № 1127, ані повідомлення/згоди/даних інших співвласників вони не містять.
Разом з цим, як зауважила представник Третьої особи, до складу зареєстрованого майна не ввійшли самовільно збудовані об'єкти: житлова прибудова літ. «А1», сарай літ. «З», сарай літ. «И» та тамбур літ. «и», які перебували у користуванні ОСОБА_8 за її життя. Водночас, для отримання права власності на самочинні прибудови було необхідно здійснити перерахунок часток інших співвласників.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.08.2025 року у справі №521/7587/25 було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та витребувано від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» ОМР належним чином засвідчену копію інвентарної справи на об'єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_2 із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові всіх співвласників.
На виконання ухвали Хаджибейського районного суду м.Одеси від 28.08.2025 року у справі №521/7587/25 разом із супровідним листом з вих. №60641/04-04 від 28.10.2025 року КП «БТІ» ОМР 03.11.2025 року надало копію інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та повідомлено, що станом на 31.12.2012 року, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за фізичними особами:
- ОСОБА_10 (П.І.Б. вказане рос.мовою згідно із записом у реєстровій книзі) - на 1/2 частину будинку (дата реєстрації 04.06.1971);
- ОСОБА_7 - на 3/10 частин домоволодіння (залишок від 3/5 частин) (дата реєстрації 23.03.2004);
- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - на 3/10 частин в рівних частках (дата реєстрації 13.11.2004).
Відзивів від відповідачів у даній справі до суду не надійшло, що в силу вимог ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній письмовими матеріалами.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13.01.2026 року у справі №521/7587/25 закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті позовних вимог.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно.
Представники позивача та Третьої особи - Бриль О.О. скерували до суду 10.02.2026 року заяви про розгляд справи без їх участі, що судом розглянуто та задоволено, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з мотивів, викладених письмово, просили їх задовольнити. Щодо ухвалення у даній справі заочного рішення заперечень не заявили.
Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Маслова Марія Вячеславівна скерувала до суду низку заяв про розгляд справи без її участі, що також розглянуто судом та задоволено.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, будь-яких заяв або клопотань суду не надали.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачами відзивів на позов, за відсутності заперечень позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку із неявкою сторін - учасників справи, згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Маслова Марія Вячеславівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, потребують задоволення, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається з розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради № 1498/01-04 від 16.12.2003 року «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_2 » за гр. ОСОБА_7 було закріплено 3/5 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 01.03.2004 року.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру нерухомого майна, за ОСОБА_7 не реєстрував право власності на належну йому 3/10 частини вказаного домоволодіння після укладення договору купівлі-продажу від 16.10.2004 року.
Реєстрація права власності ОСОБА_7 на частину домоволодіння була здійснена КП «БТІ» ОМР у книзі 145-44стр-1746р до 01.01.2013.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Карпової Наталії Миколаївни про визнання права власності у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, за участю третьої особи - Державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Карпової Наталії Миколаївни про визнання права власності у порядку спадкування за законом позовну заяву ОСОБА_1 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 було задоволено; визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96.7 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96.7 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто, відповідно до вказаного судового рішення, позивачка та третя особа: ОСОБА_4 отримали у спадщину 3/10 частини вищевказаного домоволодіння, що в цілому складається з одного жилого будинку - А, жилою площею 56.1 кв.м., загальною площею - 96.7 кв.м. та вбиральні - В, сараю - Е, гаражу - Ж, огорожі - №1-5, мостіння - І-ІІ, розташованих на земельній ділянці площею - 632 кв.м.
З метою державної реєстрації права власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96,7 кв.м., на підставі вищевказаного судового рішення, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Атаманчук Оксани Геронівни. На що, остання повідомила ОСОБА_1 про те, що на даний момент у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 іншими співвласниками зареєстровано право спільної часткової власності на нерухоме майно, а саме: об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1289155851101: та житловий будинок, що має наступні характеристики: загальна площа: 129,7 кв.м., житлова площа 67,2 кв.м., літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, що підтверджується листом від 24.02.2025 року № 33/01-16.
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.06.2017 року державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом, №1-1313 від 14.08.2017 року, що було видано Другою Одеською державною нотаріальною конторою.
27.06.2019 року державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, № 2-566 від 27.06.2019 року, що було видано Приморською ДНК у м. Одеса.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2024 року та від 10.03.2025 року, реєстрація прав власності на домоволодіння АДРЕСА_2 наявна за:
- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зареєстрували своє право власності на 3/10 частини домоволодіння за вказаною адресою 13.11.2004 року на підставі договору купівлі-продажу за р. №3365 від 16.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. Технічними характеристиками зазначеного домоволодіння, в якому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 володіють частиною, відповідно до запису в ДРРП є загальна площа - 96,7 кв.м., житлова - 56,1 кв.м.
- ОСОБА_2 , який зареєстрував своє право власності на 2/10 частини домоволодіння за вказаною адресою 30.06.2017 року на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Технічними характеристиками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_2 володіє 2/10 частинами, відповідно до запису в ДРРП є загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м.
- ОСОБА_3 , який зареєстрував своє право власності на 2/10 частини домоволодіння за вказаною адресою 27.06.2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Технічними характеристиками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_3 володіє 2/10 частинами, відповідно до запису в ДРРП є загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м.
В матеріалах справи містяться відповіді Департаменту архітектурно-будівельного контролю ОМР з вих. №01-6/143-пр від 28.04.2025 року та Департаменту архітектури та містобудування з вих. №01-15/119п від 24.04.2025 року, з яких вбачається, що жодній особі не видавалися документи дозвільного/декларативного характеру на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за вищевказаною адресою.
Відповідно до листів КП «БТІ» ОМР № 485905.72.17/2, №485904.72.17 від 19.06.2017 року, станом на 31.12.2012 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано наступним чином:
- 3/10 частин домоволодіння - за ОСОБА_7 ;
- 3/10 частин домоволодіння - за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- 1/2 частин домоволодіння - за ОСОБА_8 .
Згідно поточної інвентаризації від 16.06.2017 року домоволодіння АДРЕСА_2 складається з одного житлового будинку: літ. А, загальною площею - 96,7 кв. м., житловою площею - 56, 1 кв.м., літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, вбиральня - літ. «В», огорож - №1-6, І,ІІ - мостіння. Самочинно: житлова прибудова літ. «А1», загальною площею - 30,5 кв. м., житловою площею - 11,5 кв. м.,, сарай літ. «З», сарай літ. «И», тамбур літ. «И», переобладнання житлової 1-1, площею 7,3 кв. м., з коридору, житлової 1-2, площею 15,8 кв. м., з кухні - за ОСОБА_8 .
Згідно із матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 2017 рік вказане домоволодіння складалося з одного житлового будинку літ. «А», загальною площею 96,7 кв.м., житловою площею 56,1 кв.м., сарая літ. «Е», гаража літ. «Ж», вбиральні літ. «В», огорож № 1-6, мостіння - І,ІІ.
Крім того, у складі даного домоволодіння були наявні самочинні реконструкції: прибудова літ. «А1», загальною площею 30,5 кв.м., житловою площею 11,5 кв.м., сараї літ. «З» та «И», переобладнання житлової 1-1, площею 7,3 кв.м. з коридору, житлової 1-2, площею 15,8 кв.м. з кухні, здійснені ОСОБА_8 , що підтверджується листом КП «БТІ» ОМР від 16.06.2017 року.
З наявної у матеріалах справи копії спадкової справи №170/2017, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом звернулися її онуки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Також, в наданих матеріалах спадкової справи №170/2017 наявна довідка з вих. №2/04.17 від 05.04.2017 року, видана ФОП ОСОБА_9 , з якої вбачається, що у зв'язку з тим, що прибудова літ. «А1» загальною площею 33.5 кв.м., житловою площею 11.7 кв.м., побудована до 05.08.1992 року, відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року за №127 не є самочинними - власник ОСОБА_2
30.06.2017 року Державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_2 , що в цілому складається з одного житлового будинку, на плані позначеного під літерою «А», житловою площею - 67,2 кв.м., загальною площею - 129,7 кв. м., та господарчих споруд під літерами «Е» - сарай, «Ж» - гараж, І, ІІ - мостіння, №1-8 - огородження.
27.06.2019 року Державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_2 , що в цілому складається з одного житлового будинку, на плані позначеного під літерою «А», житловою площею - 67,2 кв.м., загальною площею - 129,7 кв. м., та господарчих споруд під літерами «Е» - сарай, «Ж» - гараж, І, ІІ - мостіння, №1-8 - огородження.
Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин між сторонами, матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: державного реєстратора в особі державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни (номер запису про право власності - 32174453 від 27.06.2019 року), на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 2/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1289155851101; державного реєстратора в особі державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни (номер запису про право власності - 21178730 від 30.06.2017 року), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 2/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1289155851101.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права під час вирішення справи по суті позовних вимог.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У даній справі судом встановлено, що між позивачем та відповідачами виникли спірні правовідносини в частині невідповідності загальної площі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, у даній справі судом встановлено, що наразі існує суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами (розбіжності у технічних характеристиках домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визначених у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24), за фактом наявності якої ОСОБА_1 було відмовлено у здійсненні державної реєстрації права власності останньої на 3/20 частин вказаного домоволодіння по праву спадкування, оскільки, внаслідок проведення 30.06.2017 року та 27.06.2019 року державної реєстрації права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2/10 частин домоволодіння за кожним за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., позивачка позбавлена можливості зареєструвати своє право власності на 3/20 частин вказаного домоволодіння в порядку спадкування на підставі рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24, оскільки за відповідною документацією (зокрема, інвертарною справою), загальна площа домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 складає 96,7 кв.м., житлова - 56,1 кв.м.
Розглядаючи дану справу по суті позовних вимог, судом встановлено, що розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради № 1498/01-04 від 16.12.2003 року «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_2 » за гр. ОСОБА_7 було закріплено 3/5 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 01.03.2004 року.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру нерухомого майна, за ОСОБА_7 не реєстрував право власності на належну йому 3/10 частини вказаного домоволодіння після укладення договору купівлі-продажу від 16.10.2004 року.
Реєстрація права власності ОСОБА_7 на частину домоволодіння була здійснена КП «БТІ» ОМР у книзі 145-44стр-1746р до 01.01.2013.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/7610/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Карпової Наталії Миколаївни про визнання права власності у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, за участю третьої особи - Державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Карпової Наталії Миколаївни про визнання права власності у порядку спадкування за законом позовну заяву ОСОБА_1 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 було задоволено; визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96.7 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96.7 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто, відповідно до вказаного судового рішення, позивачка та третя особа: ОСОБА_4 отримали у спадщину 3/10 частини вищевказаного домоволодіння, що в цілому складається з одного жилого будинку - А, жилою площею 56.1 кв.м., загальною площею - 96.7 кв.м. та вбиральні - В, сараю - Е, гаражу - Ж, огорожі - №1-5, мостіння - І-ІІ, розташованих на земельній ділянці площею - 632 кв.м.
З метою державної реєстрації права власності на 3/20 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 56,1 кв.м., загальною площею 96,7 кв.м., на підставі вищевказаного судового рішення, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Атаманчук Оксани Геронівни, якою заявниці було відмовлено у зв'язку із тим, що загальна та житлова площа домоволодіння, відомості про що маються в Державному реєстрі речових прав не співпадають із площами, зазначеними у вказаному вище судовому рішенні.
Так, як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.06.2017 року державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом, №1-1313 від 14.08.2017 року, що було видано Другою Одеською державною нотаріальною конторою. Та 27.06.2019 року державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, № 2-566 від 27.06.2019 року, що було видано Приморською ДНК у м. Одеса.
Відтак, як встановлено судом та вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2024 року та від 10.03.2025 року, реєстрація прав власності на домоволодіння АДРЕСА_2 наявна за:
- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зареєстрували своє право власності на 3/10 частини домоволодіння за вказаною адресою 13.11.2004 року на підставі договору купівлі-продажу за р. №3365 від 16.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. Технічними характеристиками зазначеного домоволодіння, в якому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 володіють частиною, відповідно до запису в ДРРП є загальна площа - 96,7 кв.м., житлова - 56,1 кв.м.
- ОСОБА_2 , який зареєстрував своє право власності на 2/10 частини домоволодіння за вказаною адресою 30.06.2017 року на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Технічними характеристиками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_2 володіє 2/10 частинами, відповідно до запису в ДРРП є загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м.
- ОСОБА_3 , який зареєстрував своє право власності на 2/10 частини домоволодіння за вказаною адресою 27.06.2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Технічними характеристиками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_3 володіє 2/10 частинами, відповідно до запису в ДРРП є загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м.
Водночас, з відповіді Департаменту архітектурно-будівельного контролю ОМР з вих. №01-6/143-пр від 28.04.2025 року та Департаменту архітектури та містобудування з вих. №01-15/119п від 24.04.2025 року, вбачається, що жодній особі не видавалися документи дозвільного/декларативного характеру на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за вищевказаною адресою.
Відповідно до листів КП «БТІ» ОМР № 485905.72.17/2, №485904.72.17 від 19.06.2017 року, станом на 31.12.2012 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано наступним чином:
- 3/10 частин домоволодіння - за ОСОБА_7 ;
- 3/10 частин домоволодіння - за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- 1/2 частин домоволодіння - за ОСОБА_8 .
Згідно поточної інвентаризації від 16.06.2017 року домоволодіння АДРЕСА_2 складається з одного житлового будинку: літ. А, загальною площею - 96,7 кв. м., житловою площею - 56, 1 кв.м., літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, вбиральня - літ. «В», огорож - №1-6, І,ІІ - мостіння. Самочинно: житлова прибудова літ. «А1», загальною площею - 30,5 кв. м., житловою площею - 11,5 кв. м.,, сарай літ. «З», сарай літ. «И», тамбур літ. «И», переобладнання житлової 1-1, площею 7,3 кв. м., з коридору, житлової 1-2, площею 15,8 кв. м., з кухні - за ОСОБА_8 .
Згідно із матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 2017 рік вказане домоволодіння складалося з одного житлового будинку літ. «А», загальною площею 96,7 кв.м., житловою площею 56,1 кв.м., сарая літ. «Е», гаража літ. «Ж», вбиральні літ. «В», огорож № 1-6, мостіння - І,ІІ.
Крім того, у складі даного домоволодіння були наявні самочинні реконструкції: прибудова літ. «А1», загальною площею 30,5 кв.м., житловою площею 11,5 кв.м., сараї літ. «З» та «И», переобладнання житлової 1-1, площею 7,3 кв.м. з коридору, житлової 1-2, площею 15,8 кв.м. з кухні, здійснені ОСОБА_8 , що підтверджується листом КП «БТІ» ОМР від 16.06.2017 року.
Тобто, із наявної в матеріалах справи копії інвентаризаційоної справи на спірне домоволодіння судом встановлено факт наявності станом на 2017 рік самочинно збудованих приміщень.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно п.4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 Міністерством комунального господарства Української РСР та погодженої 15.01.1966 Верховним судом Української РСР, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
Під будинком, як об'єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі. Під домоволодінням розуміється два і більше будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці, провулку, площі (п.2 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР).
Із наявної у матеріалах справи копії спадкової справи №170/2017, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом звернулися її онуки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
При цьому, як встановлено судом, 30.06.2017 року державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності гр. ОСОБА_2 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом, №1-1313 від 14.08.2017 року, що було видано Другою Одеською державною нотаріальною конторою, а 27.06.2019 року державним реєстратором Масловою Марією Вячеславівною було зареєстровано право власності гр. ОСОБА_3 на 2/10 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, № 2-566 від 27.06.2019 року, що було видано Приморською ДНК у м. Одеса.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на 2017 рік загальна площа домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 становила 96,7 кв.м., житлова - 56,1 кв.м. Жодні відомості про здійснення перерахунку ідеальних часток в матеріалах інвентаризаційної справи стосовно домоволодіння АДРЕСА_2 - відсутні, що також підтверджується відповіддю КП «БТІ» ОМР з вих. №2100/03.01-12 від 29.04.2025 року.
Водночас, як встановлено судом із наявної у матеріалах справи копії спадкової справи, а саме з довідки з вих. №2/04.17 від 05.04.2017 року, виданої ФОП ОСОБА_9 , що у зв'язку з тим, що прибудова літ. «А1» загальною площею 33.5 кв.м., житловою площею 11.7 кв.м., побудована до 05.08.1992 року, відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року за №127 не є самочинними - власник ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч.1 ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5-го серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Також, згідно зі ст.31 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено проведення державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Для цього подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
Згідно п.14 ч.1 ст.27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
У ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.
Судом у даній справі встановлено, що згідно відповіді директора КП «БТІ» ОМР від 16.06.2017 року №485904.72.04 згідно поточної інвентаризації від 16.06.2017 року домоволодіння АДРЕСА_2 складається з одного житлового будинку: літ. А, загальною площею - 96,7 кв. м., житловою площею - 56, 1 кв.м., літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, вбиральня - літ. «В», огорож - №1-6, І,ІІ - мостіння. Самочинно: житлова прибудова літ. «А1», загальною площею - 30,5 кв. м., житловою площею - 11,5 кв. м.,, сарай літ. «З», сарай літ. «И», тамбур літ. «И», переобладнання житлової 1-1, площею 7,3 кв. м., з коридору, житлової 1-2, площею 15,8 кв. м., з кухні - за ОСОБА_8 .
Тобто, як встановлено судом у даній справі, між наданою нотаріусу спадкоємцями довідкою СПД ОСОБА_9 від 05.04.2017 року про те, що житлова прибудова літ. «А1», загальною площею - 30,5 кв. м., житловою площею - 11,5 кв. м. не є самочинним та власником є ОСОБА_2 та наявною у матеріалах справи відповіддю директора КП «БТІ» ОМР від 16.06.2017 року №485904.72.04, яка видана значно пізніше, наявні суттєві суперечності в частині загальної та житлової площі домоволодіння, пов'язаної із невнесенням спірних прибудов до Реєстру речових прав, та, відповідно, реєстрації в законному порядку, та, як наслідок, необхідність визначення нових часток співвласників домоволодіння.
Таким чином, суд зазначає, що довідка технічного інженера ФОП ОСОБА_9 , надана нотаріусу під час оформлення спадкових прав відповідачів не могла слугувати підставою для внесення відомостей про загальну площу домоволодіння у розмірі 129,7 кв.м., також і з огляду на те, що сама наявність такої довідки не усуває відсутність обов'язкових документів, передбачених Порядком № 1127, який визначає, що для внесення відомостей про самочинно збудовані споруди до реєстру, зокрема, необхідно рішення про присвоєння адреси прибудовам; документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку під ними; офіційні запити або відповіді державних органів щодо адресації; технічну документацію, яка б підтверджувала інтеграцію прибудов до основного будинку з відповідними змінами у технічному паспорті, які в своїй сукупності є підставою для прийняття відповідного рішення про право власності на такі споруди.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35/18/1, фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Рік побудови визначається на підставі даних технічного паспорта, розробленого БТІ або іншим суб'єктом, в складі якого працює виконавець технічної інвентаризації. Інформація про рік спорудження (побудови) зазначається за словами замовника технічної інвентаризації, і не потребує надання будь-яких підтверджуючих документів.
Однак, як вбачається з технічного паспорта від 05.04.2017 року, виготовленого ФОП ОСОБА_9 в ньому відсутні дати будівництва самочинних споруд, а саме житлової прибудови літ. «А1», сарая літ. «З», сарая літ. «И», тамбур літ. «и», що були у користуванні померлої ОСОБА_8 .
Таким чином, наявність самочинної реконструкції домоволодіння АДРЕСА_2 за рахунок якої загальна площа зазначеного домоволодіння збільшилася з 96.7 кв. м до 129.7 кв.м., реєстрація відповідачами, як спадкоємцями майна ОСОБА_8 права власності з урахуванням самочинних складових домоволодіння без правових на те підстав, призвели до того, що частки інших співвласників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) не узгоджуються між собою, що у даному разі порушує права всіх співвласників такого домоволодіння.
Отже, як встановлено судом у даній справі, факт наявності самочинного будівництва, здійсненого за життя ОСОБА_8 у складі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 під час судового розгляду підтвердився, що з огляду на що, суд виснує про те, що державна реєстрації права власності відповідачів на спірне домоволодіння з відповідними характеристиками (загальна площа домоволодіння, житлова площа) є неправомірною, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 у даному разі потребують задоволення.
Щодо способу захисту порушених прав, заявленого позивачем, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у справі №914/2350/18 під час ухвалення постанови від 21.12.2022 року зауважила, що обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.
За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов'язані зобов'язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.
Суд зауважує, що зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне домоволодіння за відповідачами, заявлені нею позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 30.06.2017 року та 27.06.2019 року опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача.
Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, що таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судом як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення.
Відтак, зазначене відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Також суд зауважує, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України) суперечить завданню цивільного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи досліджені під час судового розгляду обставини справи, суд виснує про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Маслова Марія Вячеславівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію потребують задоволення.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено судом, позивачкою під час формування нею позовних вимог було наголошено на залишенні судових витрат за її рахунок, з огляду на що, у даному разі питання щодо судових витрат під час вирішення справи по суті позовних вимог судом не розглядається.
Керуючись ст. 2, 5, 5, 11, 13, 76-84, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-282 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Маслова Марія Вячеславівна (65026, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19 Б), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора в особі державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни (номер запису про право власності - 32174453 від 27.06.2019 року), на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 2/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1289155851101.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора в особі державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Маслової Марії Вячеславівни (номер запису про право власності - 21178730 від 30.06.2017 року), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 2/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 129,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м., що складається із: літ. А - житловий будинок, літ. Е - сарай, літ. Ж - гараж, І,ІІ - мостіння, № 1-8 - огородження, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1289155851101.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2026 року.
Суддя Шевчук Н.О.