Справа №521/1785/26
Пр. №6/521/137/26
про відмову у відкритті провадження
10 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
встановила:
У лютому 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Шуляченка М.Б. перебуває наказ №916/4410/23 від 02 жовтня 2024 року виданий Господарським судом Одеської області про стягнення солідарно з ТОВ «Стройспецтехніка», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Глобус» грошових коштів у загальному розмірі 2 547 514,38 гривень. Станом на дату подачі подання вимоги виконавчого документу боржником не виконані, боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, але ним не вжито заходів щодо виконання вимог виконавчого документу та не надано жодних пояснень стосовно його не виконання.
Посилаючись на викладені обставини, приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта ОСОБА_3 до виконання зобов'язань покладених на нього за виконавчим документом.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 757/60260/19-ц (провадження № 61-739св23).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, у тому числі пов'язані з управлінням юридичної особою.
Відповідно до ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за правилами цивільного судочинства, оскільки в даному випадку вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, віднесено до компетенції господарського суду, тобто суду який розглянув справу як суд першої інстанції.
Керуючись статтями 186, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У відкритті провадження за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда