Справа № 502/1107/22
10 лютого 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
в режимі відеоконференції:
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні,
внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12022162150000465 від 22.05.2022 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у тому, що він за попередньою змовою з іншою особою в період дії воєнного стану 22.05.2022 приблизно о 03:32 проник до приміщення бази відпочинку «Асія-1», розташованої в рекреаційній зоні с. Приморське Ізмаїльського району Одеської області, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 21530,12 грн.
Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням у житло, вчиненої за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 27.11.2025 було зупинене кримінальне провадження стосовно обвинуваченого у зв'язку з оголошенням його розшуку та надано дозвіл співробітникам ЗС № 1 ВКП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області затримати обвинуваченого ОСОБА_4 , - з метою його приводу для участі в розгляді кримінального провадження та вирішення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
10.02.2026 о 09:50 судом було отримано копію складеного 09.02.2026 протоколу затримання обвинуваченого о 15:24.
У зв'язку із цим ухвалою судді від 10.02.2026 було призначене судове засідання на 15:00 10.02.2026 для розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав відповідне клопотання та на його обґрунтування зазначив, що обвинувачений неодноразово на виклики до суду не заявлявся, був оголошений у розшук, тобто нехтував обов'язками, покладеними на нього, чим затягував розумні строки розгляду справи. З урахування такої поведінки обвинуваченого, існує ризик переховування його від суду, у зв'язку із цим інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаному ризику. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувачений на даний час рахується таким, що самовільно залишив військову частину. На підставі викладеного прокурор просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та на обґрунтування заперечень зазначив, що ризики, на які вказує прокурор нічим не підтверджені, а саме клопотання прокурора є необґрунтованим. На підставі викладеного захисник просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора і також просив застосувати до нього домашній арешт за останнім його місцем проживання в АДРЕСА_2 , де він раніше проживав. Відповідаючи на питання суду підтвердив, що самостійно не повідомляв суд про зміну свого місця проживання та жодного разу з 2022 року на судові засідання до м. Кілія не приїздив та станом відповідного кримінального провадження не цікавився. Також підтвердив, що був направлений на військову службу до м. Дніпропетровська, проте до виконання обов'язку військової служби не приступив.
Заслухавши учасників судового провадження, проаналізувавши релевантні положення законодавства, судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 177 КПК України передбачено, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Разом з цим ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Обвинувачений офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу і міцних соціальних зв'язків.
Також в ході розгляду клопотання встановлено, що обвинувачений змінив місце проживання не повідомивши про це суд, що унеможливило його виклик в судові засідання, негативно відобразилось на строках судового провадження та стало підставою для оголошення розшуку обвинуваченого і надання дозволу на його затримання.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому ст. 177 КПК України, зокрема, можливості переховуватися від суду, що мало місце протягом більше ніж трьох років з вересня 2022 року по 09.02.2026 року та було припинено поза волею обвинуваченого.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи поведінку обвинуваченого до затримання, відсутність відомостей про наявність у нього постійного місця роботи і міцних соціальних зв'язків, суд приходить до висновку, що заставу слід визначити у сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197, 315, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме - до 09.04.2026 року включно.
Ухвала про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою припиняє свою дію після 09.04.2026 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 232 960 грн, що становить 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: - прибувати до суду за кожним судовим викликом; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого та повідомити про це прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 та суддю Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику та направити до відповідної установи місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1