Справа № 947/29028/20
Провадження № 6/947/25/26
04.02.2026
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Кондратенко Ю.Д., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 ,про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №947/29028/20,-
У жовтні 2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа №947/29028/20 таким, що не підлягає виконанню.
Заява вмотивована тим, що її довірителька не є боржником у справі №947/29028/20, боржником є померлий ОСОБА_3 , що виконавчий документ виданий незаконно, а також посилалася на норми ст.1282 ЦК України, зазначивши, що померли й спадкового майна не залишив.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 заяву підтримала, стягувач ОСОБА_4 та його представник проти задоволення заяви заперечували.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просив суд стягнути грошові кошти у розмірі 55 540 доларів США , що складає 1 573 114,96 гривень, які складаються із: суми основного боргу за договором позики від 04.03.2013: 40 000 доларів США, процентів згідно п. 3 договору: 4 500 доларів США, штрафу за п. 4 договору: 11 040 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначав, що 04 березня 2013 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики у простій письмовій формі. Відповідно до п. 1 цього договору та відповідних розписок позивачем було позичено відповідачу всього 40 000 доларів США (а саме 20 000 доларів США - 04.03.2013, 15 000 доларів США - 25.04.2013, та 5 000 доларів США 14.06.2013).
Згідно п. 2 договору відповідач брав гроші строком на рік та повинен був повернути гроші не пізніше 05 березня 2014 року. Але з 06.01.2020, посилаючись на скрутне матеріальне становище, відповідач повідомив позивача, що від своїх зобов'язань він не відмовляється, але йому потрібно більше часу на погашення боргу, про що написав відповідне зобов'язання від 20.07.2020. Борг не повернув, тому позивач змушений звернутися до суду.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2021 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 11 689,15 доларів США.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_3 , до участі у цивільній справі залучено його правонаступника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказана ухвала Кузнецовою оскаржена не була.
03.07.2025 апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2021 року залишено без змін.
Отже, на підставі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції, суд першої інстанції видав виконавчий лист №947/29028/20.
На підставі вказаного виконавчого листа 26.08.2025 старшим державним виконавцем Київського ВДВС м.Одеси відкрито виконавче провадження №78941039 у якому боржником зазначено ОСОБА_3 .
Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси від 25.09.2025 винесено постанову якою замінено боржника ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 .
Заявник посилається на те, що боржником у справі №947/29028/20 є ОСОБА_3 , отже ОСОБА_1 не відповідає за його борги, а крім того зазначила, що у померлого ОСОБА_3 відсутнє будь-яке майно на день смерті, що вона спадщину після його смерті не приймала.
Суд вважає, що представник ОСОБА_2 не довела суду належними та допустимими доказами, що у померлого боржника ОСОБА_3 відсутнє будь-яке майно на день смерті. Жодних документів відповідного нотаріуса зі спадкової справи не надавалося. Крім цього не враховано, що постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси 25.09.2025 замінено боржника ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 .
Суд не вбачає того, що виконавчий лист №947/29028/20 було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.259-261 ЦПК України, суд
Заяву залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Я. В. Бескровний