10.02.26
22-ц/812/340/26
Провадження № 22-ц/812/340/26 Головуючий суду першої інстанції Чулуп О.С.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
10 лютого 2026 року м. Миколаїв Справа № 490/503/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чулупа О.С., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої житлової субсидії,
23 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області) звернулось до суду з позовом, вимоги якого уточнило в подальшому, до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої житлової субсидії.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримувала житлову субсидію відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848.
З 01 грудня 2023 року відповідачці призначено житлову субсидію на підставі заяви про призначення та надання житлової субсидії від 21 грудня 2023 року та декларації про доходи та витрати від 21 грудня 2023 року.
09 квітня 2024 року було проведено перевірку достовірності та повноти інформації домогосподарства про доходи (майновий стан).
За результатами верифікації, проведеної Міністерством фінансів України 20 березня 2024 року, отримано інформацію про те, що у складі домогосподарства є особи, які за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці.
Відповідачку було повідомлено про припинення виплати житлової субсидії та порядок поновлення виплати субсидії у випадку отримання недостовірної інформації під час проведення верифікації Міністерством фінансів України.
Таким чином, ОСОБА_1 було порушено обов'язок щодо повідомлення про наявність заборгованості за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, внаслідок чого ГУ ПФУ в Миколаївськфій області надміру виплачено відповідачці житлову субсидію за період з 01 грудня 2023 по 31 березня 2024 року в розмірі 7 672,16 грн.
Листами від 11 липня 2024 року № 1400-0403-8/59294 та від 11 листопада 2024року № 1400-0403 8/89409 ОСОБА_1 повідомлено про суму надміру нарахованих коштів.
Посилаючись на викладене, ГУ ПУ України в Миколаївській області просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь надміру виплачену житлову субсидію за період з 01 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року в сумі 7 672.16 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що наявні матеріали справи свідчать, що відповідачка станом на момент прийняття рішення про призначення субсидії не мала заборгованості по сплаті аліментів понад три місяці. Інших доказів, які би підтверджували зворотнє позивачем не надано.
Не погодившись з рішення суду, ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а такожвиявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
Відтак за результатами верифікації, проведеної Мінфіном 20 березня 2024 року виявлено, що відповідачка, яка за даними Єдиного реєстру боржників, має заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці. Номер виконавчого провадження: 39825861. Дата відкриття виконавчого провадження: 17 вересня 2013 року. Стан виконання провадження: Примусове виконання. Орган, який видав документ: Ленінський районний суд м. Миколаєва.
На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідачки не надходило.
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України з заявою про призначення та надання житлової субсидії.
Згідно рішення Пенсійного фонду України від 01 січня 2024 року ОСОБА_1 призначено житлову субсидію, а саме на опалювальний сезон з 01 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року в розмірі 1 918.04 грн та на неопалювальний сезон з 01 серпня 2024 року по 30 вересня 2024 року в розмірі 1 197.77 грн.
Згідно відомостей з картки рекомендацій Міністерства фінансів України (стосується призначеної житлової субсидії ОСОБА_1 виявлена невідповідність, а саме: зазначено, що у складі домогосподарства є особи, які за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, яка станом на дату проведення верифікації не закрита. № виконавчого провадження № 39825861, Дата відкриття виконавчого провадження 17 вересня 2013 року. Стан виконання провадження: примусове виконання, орган, який видав виконавчий документ: Ленінський районний суд м. Миколаєва.
Згідно з розрахунком переплати, заборгованість ОСОБА_1 за період з грудня 2023 року по березень 2024 року складає 7 672.16 грн.
З долученої представником відповідачки постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 травня 2024 року № 39825861 вбачається, що 24 травня 2024 року головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Янєвою Н.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2/489/1328 виданого 13 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 25% всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття. В постанові зазначено, що аліменти стягнуто в повному обсязі до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по аліментам станом на 31 липня 2019 року відсутня.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до пункту 4 Положення субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства, і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. м на наймача і кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв. м на всіх зареєстрованих, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру квартири. В окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин, субсидії можуть призначатися органами праці та соціального захисту населення незалежно від розміру загальної площі житла за рішеннями районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або комісій, які ними утворюються. Рішення про призначення (не призначення) субсидій у таких випадках приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, а рішення стосовно призначення (не призначення) субсидій одиноким непрацездатним громадянам, які обслуговуються територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, - на підставі клопотання територіального центру. Прийняте рішення про призначення субсидій незалежно від розміру загальної площі житла у випадках, коли у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані лише непрацездатні особи, які не мають інших доходів, крім доходів від особистого селянського господарства, земельних ділянок, наданих для потреб городництва, сінокосіння і випасання худоби, пенсії та інших соціальних виплат, переглядається, зокрема, у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у такому приміщенні, їх сімейного стану, працевлаштування таких осіб або виникнення в них інших джерел доходів.
Держава гарантує кожному громадянину право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг на умовах та в порядку визначеному Положенням та в свою чергу покладає на громадян, яким призначено субсидію, обов'язки щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, а також протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендарі - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів (пункт 14 Положення).
Відповідно до пункту 119 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення), надання раніше призначеної субсидії припиняється, зокрема, якщо у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Апеляційний суд виходить з того, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини щодо відсутності з боку відповідачки зловживання своїм соціальним статусом.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Відповідно до пункту 7 пункту 14 Положення субсидія не призначається якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).
Надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, якщо у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.(пункт 119 Положення у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 127 зазначеного Положення у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.
Звертаючись до суду з позовом позивач виходив із того, що при поданні 21 грудня 2023 року заяви про призначення та надання житлової субсидії відповідачкою було подано недостовірні дані щодо заборгованості понад три місяці за виконавчим провадженням про стягнення аліментів, що підтверджується рекомендацією Міністерства фінансів України, де зазначено, що за даними Єдиного реєстру боржників у ОСОБА_1 наявна заборгованість за виконавчим провадженням понад три місяці, яка не закрита. Дата відкриття провадження 17 вересня 2013 року, номер виконавчого провадження 39825861. У зв'язку із зазначеним позивач вважав, що відповідачкою було неправомірно отримано пільги на оплату комунальних послуг, а отже отримана сума субсидії підлягає стягненню на користь позивача.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач не довів неправомірності отримання нарахованої субсидії відповідачем. При цьому, суд першої інстанції дослідив постанову про закінчення виконавчого провадження № 39825861 від 24 травня 2024 року, якою головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчив виконавче провадження з примусового стягнення аліментів з ОСОБА_1 . В цій же постанові зазначено, що станом на 31 липня 2019 року заборгованість по сплаті аліментів відсутня.
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно статті 81 ЦПК України має довести позивач.
Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням підстав та змісту позову позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання відповідачкою свідомо фальшивих документів, документів із неправильними відомостями або приховання достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, із урахуванням зазначених норм матеріального права, при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтовано виходив із того, що позивач (платник грошових коштів) не довів недобросовісності у діях відповідачки (набувача субсидії), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії.
Доводи апеляційної скарги про те, що за даними верифікації, проведеної Мінфіном 20 березня 2024 року виявлено, що відповідачка, яка за даними Єдиного реєстру боржників, має заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, є необґрунтованими з огляду на встановлені судом обставини, їх правову оцінку та належну оцінку доказів у справі. Суд першої інстанції правильно виходив з інформації державного виконавця, що викладена в постанові про закриття виконавчого провадження від 24 травня 2024 року, де встановлено, що станом на 31 липня 2019 року заборгованість по сплаті аліментів у боржниці ОСОБА_1 відсутня та виконавче провадження закрито. При цьому судом враховано, що саме державний виконавець, який безпосередньо займається примусовим стягнення аліментів з ОСОБА_1 , та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» визначає наявність заборгованості по аліментам її розмір та строк за який вона утворилась. Отже, доводи позовної заяви про порушення відповідачкою обов'язку щодо повідомлення про наявність у неї заборгованості за вказаним виконавчим провадженням понад три місяці не були підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини необхідно дотримувати справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Із матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення не встановлено, що суд при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Враховуючи зазначене, а також виходячи із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих ОСОБА_1 коштів у вигляді житлової субсидії у сумі 10 067.70 грн.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року залишити без змін.
Згідно із підпунктом "в" пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовлено, то підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 10 лютого 2026 року.