Справа № 127/29191/25
Провадження № 33/801/149/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В.
Доповідач: Міхасішин І. В.
10 лютого 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Не погодившись із вказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У скарзі зазначає, що судом не зазначено, якими саме доказами підтверджена його вина у вичинені адміністративного правопорушення, а відтак постанова є невмотивованою; в матеріалах справи наявний відеозапис, який розпочинається не з моменту зупинки транспортного засобі а з моменту проходження огляду на стан сп'яніння на місці. Також суд першої інстанції не звернув увагу на клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки він військовослужбовець та не може прибути в судове засідання та повідомляє суд про наявність висновку медичного огляду на стан сп'яніння від 30.08.2025 року, який останній отримав після складання протоколу та проходження огляду на місці 30.08.2025 року в якому зазначено, що вміст алкоголю становить 0,20 проміле.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 30.08.2025 о 09:48 год. по вул. Козацька в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi I-Miev», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно квитанції тестування приладом «Drager 6820», результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 становить 0,62 о/оо.
У підпункті а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до висновку, що його винуватість підтверджується матеріалами справи, без конкретизації таких.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції не мотивував свій висновок суду, а лише узагальнено зазначив, що його винуватість підтверджується матеріалами справи, без конкретизації відповідних доказів (без аналізу таких).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд.
Мотивованість судових рішень є одним із елементів права на справедливий судовий розгляд.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин справи, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо позиції суду при застосуванні норм матеріального і процесуального права.
У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30).
Таким чином, вмотивованість судового рішення є обов'язковою вимогою, якої судом першої інстанції не було дотримано, що є однією з підстав для скасування суду постанови суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що він не вживав алкогольних напоїв, лише випив квасу.
Крім того надав суду висновок КП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» висновок від 30.08.2025 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в присутності працівника поліції інспектора батальйону УПП у Вінницькій області Павлюк А.В., в якому зазначено показник «Алкотест6820» - 0,20проміле.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 7 ч. ІІ вищевказаної Інструкції, стан алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Апеляційним судом встановлено, що згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, такий було проведено за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», у видихуваному ОСОБА_1 повітрі вміст алкоголю становив 0,24 проміле., 0,20 проміле При цьому ОСОБА_1 зазначав, що такий результат можливий після вживання квасу.
Відповідно до інструкції по експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» в таблиці №3 вказано межі допустимої погрішності газоаналізатора, парів етанолу у повітрі, що видихається в залежності від температури повітря навколишнього середовища, згідно яких даний прилад при температурі від -5С до +15С має погрішність у 0,05 проміле.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в даному випадку мала місце похибка показника газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» у 0,04 проміле, що у свою чергу зменшує показник приладу до 0,20 проміле, та не перевищує гранично допустиму норму алкоголю з врахуванням вищевказаної погрішності приладу.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а надані матеріали є недостатніми для встановлення факту перебування ОСОБА_1 , за кермом автомобіля марки «Mitsubishi I-Miev», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова суду першої інстанції, підлягає до скасування, а провадження у справі - закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області 16 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин