Справа №750/7760/25
Провадження №3/750/21/26
10 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
захисника - Бредюка О.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
26.05.2025 о 10:30 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. Миру, 308-А, керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови; від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARMF-0261 та у встановленому законом порядку у лікарні у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, вказав, що його зупинили, він «зірвався», оскільки чекав сина з полону, а той не повернувся. Заплакав і пішов додому. 10 років не п'є. Ознак сп'яніння у нього не було, їх не встановлювали.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бредюк О.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення. Вказав, що ОСОБА_1 керував автомобілем того дня, однак був у підвищеному емоційному стані, чекав сина з полону. Так склалися життєві обставини, ОСОБА_1 випив заспокійливе, алкоголь не вживав. Ознаки у нього, які були виявлені поліцейськими, уявні, насправді ОСОБА_1 таких не мав, а отже і вимога пройти огляд є незаконною.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, вина того у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а також дослідженими матеріалами справи - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №342039 від 26.05.2025, де інспектором викладені обставини цього правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.05.2025, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.05.2025, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським. У ОСОБА_1 виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, огляд не проводився у зв'язку із відмовою; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26.05.2025; рапортом командира взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Любові Ходот від 26.05.2025; відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №342039 від 26.05.2025.
Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.
Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, оскільки, зазначене ними, об'єктивно нічим не підтверджується. Більш того, суд за вказаних обставин розцінює такі пояснення, як такі, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за відповідною частиною статті 130 КУпАП, а саме, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлений діючим законодавством. 26.05.2025 о 10:30 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. Миру, 308-А, керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, н.з. НОМЕР_1 , і факт керування підтверджено наданим відеозаписом та не оспорюється ОСОБА_1 . Останнього було зупинено за порушення ПДР, а саме за не користування паском безпеки, про що було повідомлено водія. В подальшому, під час спілкування, у поліцейського виникли підозри про вживання ОСОБА_1 алкоголю та запитано такого про це. ОСОБА_1 повідомив, що останній раз вживав 10 років тому. Поліцейським було названо ознаки алкогольного сп'яніння, які ним було виявлено у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук та запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Однак ОСОБА_1 спитав в зв'язку з чим така пропозиція, і поліцейським ще раз названо ознаки сп'яніння, які він вбачає у водія, роз'яснено наслідки відмови, а також зазначено, що в разі незгоди водія пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер йому пропонується пройти такий огляд у лікарні у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 вказав, що він відмовляється від огляду. Поліцейським ще раз було роз'яснено наслідки такої відмови, чи розуміє зазначене водій, та запропоновано ще раз пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився, після чого йому було роз'яснено його права та складено протокол, з яким в подальшому було ознайомлено того. ОСОБА_1 намагався після цього поїхати з місця, та знову був зупинений працівниками поліції, викликано евакуатор.
При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п. 2.5 ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, а відтак знання ним положень ПДР України презуміюється і при реалізації свого права на керування автомобілем, він повинен був виконати додаткові обов'язки, що визначені п. 2.5 ПДР України. Проте, водій ОСОБА_1 усвідомлено, чітко та однозначно відмовився виконувати вимоги п. 2.5 ПДР.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 в частині, що стосується складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Щодо посилання захисника на те, що у працівників поліції не було підстав для складання протоколу, оскільки жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не було, це був емоційний стан в зв'язку з життєвими обставинами, які склались і ОСОБА_1 вживав заспокійливе, а не алкоголь, суд зазначає наступне.
Питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського, відповідно п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в п.3 розділу I цієї Інструкції, а тому доводи захисника та ОСОБА_1 з приводу того, що у останнього ознаки алкогольного сп'яніння виявлені не були, не заслуговують на увагу та спростовуються дослідженим відеозаписом, долученим до протоколу. До того ж, вказане стороною захисту не спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, так як протокол щодо нього складений за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, пропозицію про проходження якого поліцейським було висунуто відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» з зазначенням ознак сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення пункту 2.5 ПДР України, сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею, при цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння чи ні.
В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп'яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, від чого ОСОБА_1 відмовився, хоча згідно п. 2.5 ПДР України зобов'язаний був на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані сп'яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану.
Крім того, поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 ПДР, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Жодних виключень, як то складні життєві обставини, підвищений емоційний стан, які б давали право водію відмовитись від проходження огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, законодавство України не містить.
Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан огляду сп'яніння, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Тобто, об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.
Отже, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознаками порушення п. 2.5 ПДР, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь