Справа № 947/16461/25
Провадження № 1-кс/947/760/26
03.02.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Одеса, працевлаштований, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні трьох дітей, фізичної особи - підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України
І. Суть клопотання
15 січня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162480000552 від 26.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Пояснив, що підозрюваний має родину, троє дітей один з яких має тяжкі захворювання, позитивно характеризується. Підозрюваний має постійний вид діяльності, є фізичною особою - підприємцем. А тому застосування цілодобового домашнього арешту обмежить підозрюваного у можливості здійснювати підприємницьку діяльність. Тому на думку захисту до підозрюваного можливе застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
14.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 270 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 будучи фактичним користувачем складських та побутових приміщень на ділянці місцевості, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, яка належить на праві власності ТОВ «ПАСАШ-СЕРВІС» в особі директора ОСОБА_7 , в невстановлений час вирішив організувати діяльність по виготовленню дерев'яних меблів з деревинної сировини, а також сушки дошок з необробленої деревини.
В 2022 році, точної дати не встановлено, ОСОБА_4 всупереч вимогам чинного законодавства щодо дотримання вимог пожежної безпеки, без попереднього отримання дозвільних документів, розуміючи протиправність своїх дій та можливість настання наслідків у вигляді виникнення пожежі, у невстановленого суб'єкта господарювання придбав та встановив на ділянці місцевості, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, яка належить на праві власності ТОВ «ПАСАШ-СЕРВІС» в особі директора ОСОБА_7 , саморобну металеву сушильну камеру для деревини обладнавши її тимчасовою твердопаливною піччю для сушіння деревини, яка є пожежонебезпечним об'єктом, експлуатація якого можлива лише за умови виконання Правил пожежної безпеки в Україні (далі - Правила), які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, і відповідно до п. 2 розділу І цих Правил є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Так, ОСОБА_4 , в порушення вимог Правил розмістив на неналежній відстані від сушильної камери на вказаній ділянці місцевості, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, яка належить на праві власності ТОВ «ПАСАШ-СЕРВІС», на відстані 11 метрів від саморобної сушильної камери для деревини з тимчасовою твердопаливною піччю для сушіння деревини, тимчасову споруду у вигляді навісу, який не оброблений засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, несучі конструкції та дах якого виконані з дерев'яних матеріалів та з горючих будівельних матеріалів, по периметру якого натягнута сітка з полімерних матеріалів. У вказаному навісі ОСОБА_4 зберігав дерев'яні дошки та вироби.
Крім того, ОСОБА_4 організував підключення вказаної споруди до електричної мережі, прийняв на роботу працівників, які здійснювали виробничі процеси по висушуванню сировини за допомогою самовільно встановленого обладнання, контролював діяльність вказаного виробництва та особисто займався його матеріально-технічним забезпеченням.
Діючи всупереч Правил, порушуючи п. 4.2.10 цих Правил, яким передбачено, що при переплануванні приміщень та зміні їх призначення, упровадженні нових технологічних ліній чи обладнання слід дотримуватись протипожежних вимог, зазначених у нормативно-правових актах з питань пожежної безпеки, будівельних нормах тощо, ОСОБА_4 , діючи з злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був та міг їх передбачити, без попереднього отримання дозвільних документів Держпромнагляду України, без складання проектної документації, розуміючи протиправність своїх дій, та можливість настання наслідків у вигляді пожежі під час експлуатації саморобної сушильної камери для деревини за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, організував та виконав в період з березня 2022 року по квітень 2025 року, точної дати не встановлено, зміну призначеного складського приміщення у виробниче та самовільно встановив у це приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, тимчасову твердопаливну піч для сушіння деревини, чим порушив п. 21 розділу II Правил, яким встановлено: «Нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку», та підпункт 2.12 розділу IV Правил, згідно якого улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється.
Крім того, вказана саморобна (переобладнана) сушильна камера для деревини з тимчасовою твердопаливною піччю для сушіння деревини, обладнана металевою димовою трубою, яка не обладнана іскрогасником, що є порушенням вимог підпункту 2.9 розділу IV Правил, в якому зазначено що димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками.
Запустивши роботу по сушінню деревини влітку 2022 року у саморобній сушильній камері для деревини обладнаній твердопаливною піччю для сушіння деревини та тимчасову споруду для зберігання деревини за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, яка належить на праві власності ТОВ «ПАСАШ-СЕРВІС», ОСОБА_8 в порушення підпункту 2.5 розділу III Правил, яким передбачено, що в будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не організував обробку засобами вогнезахисту дерев'яних елементів тимчасової споруди.
Оскільки піч була тимчасовою, на яку відсутні документи дозвільного характеру та яка була розміщена в саморобній металевій сушильній камері для деревини обладнаній тимчасовою твердопаливною піччю для сушіння деревини, ОСОБА_4 порушено п. 2.14 розділу IV Правил: «Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В забороняється»; підпункт 2.19 розділу IV Правил: «Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях при несправних або відключених гідрофільтрах, сухих фільтрах, пиловсмоктувальних, пиловловлювальних (каменевловлювачі або магнітні вловлювачі) та інших пристроях систем вентиляції»; підпункт 1.2 розділу V Правил: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 протипожежного захисту». Згідно з пунктом 5.8, п. п. 13, 14 додатку А, п. 19 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» складське приміщення (переоснащене під виробниче) підлягає обладнанню: системою пожежної сигналізації; системами оповіщення людей про пожежу та управлінням евакуюванням; системою передавань тривожних сповіщень централізованого спостереження.
Також, відповідно до висновку № 77 про причини пожежі, що виникла 26.04.2025 на території ТОВ «ПАСАЖ-СЕРВІС» за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, № 117\1, виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:
- п. 3.6 глави 3 розділу V Правил, а саме: Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;
- п. 3.11 глави 3.1. розділу V Правил згідно якого для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди), який повинен бути укомплектований засобами пожежогасіння згідно встановлених норм, а саме: вогнегасники, ящик із піском, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 ? 2 м, гаки, лопати, ломи, сокири;
- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що дає право на початок роботи використання суб'єктом господарювання (орендарем) орендованих приміщень або їх частин, що є порушенням п. п. 2, 4, 5 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, п. 1 Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 № 440;
- п. 1.1. глави 1 Розділу ІV Правил, а саме експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 № 91), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за № 93/2533;
- п. 1. Глави 9.5 розділу VІ Правил, забороняється зменшувати нормовані протипожежні відстані від складів лісопиломатеріалів до сусідніх будинків, споруд, територій;
Вказані дії суперечать вимогам ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, п. п. 2, 4, 5 Правил, ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а також інструкціям з експлуатації обладнання.
В результаті грубого порушення ОСОБА_4 вимог Правил в їх сукупності, внаслідок роботи саморобної сушильної камери для деревини обладнаної тимчасовою твердопаливною піччю для сушіння деревини розжарена частина вилетіла з димової труби не обладнаної іскрогасником та потрапила до тимчасового навісу де була штабельована деревина, в результаті чого, 26.04.2025 приблизно о 13 год 15 хв на території підприємства ТОВ «ПАСАШ-СЕРВІС» за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 117/1, відбулося займання деревини в тимчасовому навісі.
Під час виниклої пожежі, вогонь з тимчасового навісу перекинувся на цех для виробництва м'ясної продукції з відповідним обладнанням, який належить ФОП ОСОБА_9 , а також на вантажний автомобіль фургон-рефрижератор-с марки «DAF LF 45 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, який належить ОСОБА_9 , та в якому зберігалася готова продукція та сировина для виробництва м'ясної продукції.
В результаті виниклої пожежі знищено майно потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 3 615 913 грн 96 коп.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_8 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події, висновками експертів.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисних тяжких, що пов'язане із порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що передбачений ч. 2 ст. 270 КК України та пов'язане із можливим нанесенням шкоди в розмірі 3 615 914 грн.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час зазначений ризик зменшений міцними соціальними зв'язками, наявністю легальних джерел доходів.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Підозрюваний ОСОБА_8 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
В той же час зазначений ризик не є суттєвим.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має родину, має на утриманні троє дітей, які потребують додаткового нагляду у зв'язку із тяжкими захворюваннями, водночас зазначені обставини суттєво не знижують встановлених ризиків з врахуванням застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який не відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні.
3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-прибувати до слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , за адресою: м. Одеса. вул. Академіка Філатова, будинок 15А, за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. При визначенні першого з наведених обов'язків слідчий суддя враховує місце проживання та місце роботи підозрюваного. Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах строків досудового розслідування.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з врахуванням строків застосування підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 14 березня 2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , за адресою: м. Одеса. вул. Академіка Філатова, будинок 15А, за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Визначені обов'язки покладаються на ОСОБА_8 строком до 14 березня 2026 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 ..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1