09 лютого 2026 року Єдиний унікальний № 501/5512/25 Провадження № 2/501/1240/26
Іменем України
04 лютого 2026 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань - Дунаєвої Т.В.
номер справи № 501/5512/25 провадження 2/501/1240/26
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовною заявою позивача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до відповідача: ОСОБА_1 предмет та підстава позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад обставин правовідносин. Позиція сторін.
08 грудня 2025 року позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі по тексту ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») звернулось до Чорноморського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне. 28 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС»( далі по тексту ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 066-4277( далі по тексту Договір) за умовами якого , остання отримала 4800.00 грн. строком на 19 днів до 15 квітня 2021 року з виплатою процентів 1824.00 грн.
Свої зобов'язання ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в користування на умовах строковості, зворотності , платності для задоволення особистих потреб.
26 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 відповідно до умов якого позивач отримав права вимоги за укладеним Договором з відповідачем.
Враховуючи викладене просить, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 0660-4277 від 28 березня 2021 року , яка виникла на час розгляду справи в розмірі 14400,00 грн., та складається з тіла кредиту у розмірі 4800.00 грн, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 9600.00 грн. стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422.40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 6000.00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання не з'явилась, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнавала, вважає їх не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 23 грудня 2025 року після отримання інформації щодо місця реєстрації (перебування) відповідача позовна заява призначена до розгляду в спрощеному проваджені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надіслав заяву про розгляд справи за своєї відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні не заявила.
04 лютого 2026 року надіслала до суду відзив на позовну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення сторін про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином сторони у справі вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
28 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС»( далі по тексту ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 066-4277( далі по тексту Договір) за умовами якого , остання отримала 4800.00 грн. строком на 19 днів до 15 квітня 2021 року з виплатою процентів 1824.00 грн.
Договір підписано одноразовим ідентифікатором А 723 відповідно до положень ст. 12 Закону України « Про « Про електронну комерцію».
Умовами п.1 Договору передбачено ,що кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем комісію та проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредит.
Згідно п.7 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом складає 730%. Орієнтовна загальна вартість кредиту (вартість користування кредитом) для позичальника на дату кредитного договору складає 138.00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 6 624 грн. та включає в себе проценти за користування Кредитом 38.00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 1 824 грн. (у грошовому вираженні) та комісію за видачу кредиту у розмірі 0.0% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 0 грн. (у грошовому вираженні). Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, зазначених в Договорі, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Пунктом 8 Договору передбачено ,що позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного Договору відмовитися від кредитного Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов'язаний повідомити кредитодавця у письмовій формі до закінчення вказаних 14 календарних днів. В такому випадку позичальник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від Кредитного Договору повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з Кредитним Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою пунктом 4 кредитного Договору.
Згідно п. 11 Договору якщо кредитний Договір не було пролонговано відповідно до пункту 14 Кредитного договору, у випадку неповернення суми Кредиту у строк, встановлений пунктом 2 кредитного Договору:
Умовами п. 11.1.Договору визначено ,що позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування чужими грошовими коштами за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 2% (два відсотки(-ів)) за кожен день фактичного користування відповідною частиною суми кредиту по дату фактичного повернення всієї Суми Кредиту включно. Річна відсоткова ставка за процентами за користування чужими грошовими коштами складає 730%. Максимальний сукупний розмір нарахованих процентів за користування грошовими коштами згідно даного пункту не може перевищувати 200% від Суми Кредиту.
Відповідно до п. 11.2. Договору кредитодавець має право на кожен 10й (десятий) день існування прострочення, включаючи день виникнення та погашення прострочення, нараховувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від Суми Кредиту, однак у цілому не більше 50% (п'ятдесяти відсотків) Суми Кредиту (з врахуванням сплачених штрафів за весь строк користування Кредитом).
За пунктом 11.3. Договору якщо визначена п. 4 кредитного Договору процентна ставка є меншою ніж 2 % (два відсотки) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то у разі прострочення строку платежу (нездійснення платежу до встановленого терміну (включно)), Кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф за весь період користування кредитом, із розрахунку процентів у розмірі 2 % (два відсотки) за кожен день користування кредитом, починаючи з моменту отримання Кредиту (з врахуванням сплачених штрафів за весь строк користування кредитом не більше 50% (п'ятдесяти відсотків) Суми Кредиту) ( а.с.23-20).
Свої зобов'язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало в повному обсязі перерахувавши грошові кошті на картковий рахунок ОСОБА_1
НОМЕР_1 розмірі 4 800,00 грн. 28 березня 2021 року. ( а.с.11).
26 грудня 2024 року, між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від копію Договору факторингу.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, сторони домовилися, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на моменту переходу цих прав.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0660-4277 від 28 березня 2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .
В свою чергу позивачем 30 грудня 2024 року на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме + 380957907558, було направлено СМС повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 0660 4277 від 28 березня 2021 року.
Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 0660-4277 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС"» від 28 березня 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 0660-4277 від 28 березня 2021 року у зв'язку з чим станом на 13 листопада 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 14400,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4800,00 грн. та за відсотками - 9600,00 грн.
Враховуючи викладене просить, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 0660-4277 від 28 березня 2021 року в розмірі 14400,00 грн., та складається з тіла кредиту у розмірі 4800.00 грн, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 9600.00 грн. ( а.с.37-51).
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведенням належним чином.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе за це відповідальність.
За приписами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав кредитний договір, одноразовим індексатором А 723.
Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено ,що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 Цивільного кодексу України).
Суд не бере до уваги заперечення відповідача ,щодо відсутності факту відступлення права вимоги, оскільки в справі наявні належні та допустимі докази укладання відповідного договору. Протилежного відповідачем суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування позичальнику кредитних коштів на визначену платіжну карту.
Зі свого боку ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.
За встановленого, до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», як фактора, перейшли всі права кредитора, що виникли з кредитного договору № 00660-4277 від 28 березня 2021 року, у тому числі право вимоги сплати заборгованості за кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 13 листопада 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 14400,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4800,00 грн. та за відсотками - 9600,00 грн.
Однак Суд не погоджується з вказаним розрахунком, який не відповідає умовам договору.
Зокрема, як раніше встановлено судом, сторони кредитного договору узгодили строк кредитування у 19 днів зі сплатою процентів за користування кредитом протягом цього строку в 2 % за кожен день користування коштами.
Умовами договору дійсно передбачено можливість пролонгації строку кредитування за ініціативою позичальника, який для цього повинен сплатити проценти за весь попередній строк кредитування.
Однак матеріали справи не містять жодної інформації та доказів щодо вчинення відповідачем дій з метою виконання вказаної умови, тобто не доведено сам факт пролонгації строку кредитування.
У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 вказала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі.
Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.
В той же час, проценти за неправомірне користування чужими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Позивач не довів необхідними доказами факт пролонгації строку кредитування та не заявляв окремих вимог про застосування передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України наслідків порушення позичальником грошового зобов'язання.
Таким чином, в порушення умов Договорів, а також вимог ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконала ,у зв'язку з чим виникла заборгованість яка становить 6624.00 грн. відповідно до умов Договору.
Протилежного сторонами суду не надано в судовому засіданні не встановлено.
Висновки суду.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, Суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати.
Крім того, стягненню з відповідача підлягає сума судових витрат пропорційна задоволених вимог у розмірі 536,60 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000.00 грн. вирішуючи дане питання Суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано: додаткову угоду № 4 до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року, додаткову угоду № 4 до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року, додаткову угоду № 17 до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року, додаткову угоду № 19 до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року, звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року (а.с.19-22).
З урахування того, що справа не відноситься до складності, витраченого часу на підготовку справи з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Таким чином, Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, Суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України ст.ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 627, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Суд,
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13 офіс 610 , м. Київ, 01133) заборгованість за кредитом в сумі 6624.00 грн., та судові витрати у розмірі 536.60 грн.
В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13 офіс 610 , м. Київ, 01133) витрати на правову допомогу в розмірі 3000.00 грн., в іншій частині вимоги залишити без задоволення.
Повний текст рішення виготовлено 09 лютого2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13 офіс 610 , м. Київ, 01133).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий