Справа № 495/9604/25
Номер провадження 1-кп/495/1060/2025
23 грудня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1
із секретарем - ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 13.06.2025 за № 12024162240000795 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024162240000795 від 13.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який діє до 30.12.2025 включно.
23.12.2025 до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила продовжити строк запобіжного заходу на 60 днів. Клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, може переховатися від суду, незаконно вливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення (ризики за пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України).
Захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечили, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Захисник вважав клопотання прокурора не обґрунтованим, заявлені ризики - непідтвердженими.
Заслухавши клопотання прокурора, позиції учасників судового провадження, вивчивши необхідні матеріали, суд дійшов такого висновку.
Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із статтею 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу обвинувачено, дані, які її характеризують, чи зменшились раніше визначені ризики, чи не з'явились нові.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, уникнення доведених ризиків. Ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особою.
При обранні та наступному продовженні строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховував тяжкість злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, стадію судового розгляду, наявність заявлених прокурором ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що судовий розгляд даного кримінального провадження триває. Надаючи оцінку обставинам щодо наявності заявлених ризиків, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років під час перебування на умовно-достроковому звільненні; можливість ним незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; можливість вчинення ним інших більш тяжких кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Керуючись наведеним, зважаючи на встановлені обставини, суд знаходить обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому він обвинувачується).
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись наведеним, приходжу до висновку, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на сьогодні становить 151400 грн, у даному випадку, є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні і перспектива втрати такого грошового забезпечення, у випадку порушення ним встановлених обов'язків, послужить достатнім стримуючим фактором, що виключить з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілих або вчиняти інші кримінальні правопорушення, водночас, не становитиме надмірного тягаря для членів родини підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України, строком на 60 (шістдесят) діб з 06 серпня 2025 року по 04 жовтня 2025 року включно з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_6 суму застави у розмірі 151400 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста грн).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 у справі №495/331/25 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.08.2025.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; -
- не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
- здати на зберігання до Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_8