Справа № 545/2946/25 Номер провадження 33/814/290/26Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем судового засідання Філоненко О.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 30 червня 2025 року о 14:40 за адресою: с. Андріївка, дорога Андріївка-Зорівка, 1 км, керував електроскутером триколісним Corso, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводивсь на місці із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest drager 6810. Результат 2.28 ‰. Тест №1251. Від керування електроскутером відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Із постановою судді не погодився ОСОБА_1 , який в апеляцій скарзі просить скасувати постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Як підставу для скасування постанови судді вказує, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом.
Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, як пропущеного з поважних причин.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив закрити провадження у справі, при цьому вказав, що не потребує участі адвоката в суді апеляційної інстанції.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також пояснив, що він керуючи скутером не впорався з керуванням та впав, після цього почав вживати алкогольні напої.
Захисник - адвокат Гетя А.О. будучи належним чином повідомленим про розгляд у справі в судове засідання не з'явився.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилаючись на те, що постанова судді скаржником була отримана 28 листопада 2025 року, а в судовому засіданні останній участі не приймав, оскільки перебував на лікуванні, просить поновити строк, як пропущений з поважних причин.
Вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно зі статті 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Оскаржувана постанова місцевого суду прийнята 21 жовтня 2025 року, участі ОСОБА_1 в судовому засіданні не приймав, копія постанови була направлена та отримана захисником 28 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а з додатків да апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 під час винесення постанови перебував на лікуванні.
Зазначені обставини свідчать про те, що доводи апелянта, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, знаходять своє підтвердження, тому існують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду, як пропущеного з поважних причин.
Щодо оскаржуваної постанови
Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У статті 280 КУпАП зазначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У пункті 2.9а ПДР України вказано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У пункті 7 розділу ІІ Інструкції зазначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю в крові.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону були виконані в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377139 від 30 червня 2025 року, (а.с.1); квитанцією результатів тесту №1251 від 30 червня 2025 року, результат становить 2,28 ‰ (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2); відеозйомкою подій (а.с.5).
Так, суд першої інстанції, правильно вказав, що докази надані до справи про адміністративне правопорушення узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги
Посилання скаржника , що матеріали справи не містять факту керування транспортним засобом не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки з переглянутого відеозапису вбачається, що сам ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом вказавши, що впав зі скутера з необережності.
Також скаржник в суді апеляційної інстанції не заперечував факту керування, при цьому вказав, що вживав алкогольні напої вже після падіння зі скутера.
Суд апеляційної інстанції таку поведінку ОСОБА_1 вважає непослідовною та розцінює як спосіб захисту, відтак, підстав для скасування оскарженої постанови в апеляційній скарзі не зазначено, а під час апеляційного перегляду не встановлено.
Висновок суду
Отже, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною 1 статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 КУпАП,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль