ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/119/26
провадження № 2-а/753/49/26
про залишення позову без руху
"10" лютого 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА №053241 від 18.07.2024.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2026 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 160 - 161 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач за подання до суду позовної заяви (адміністративного позову) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення має сплатити судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір - 0,2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
При цьому, одночасно з позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач послався на те, що є малозабезпеченою особою, що підтверджується відомостіями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахування (перерахованого) податку та військового збору станом на 09.10.2025 та довідкою форми ОК-5 станом на 09.10.2025.
Ознайомившись з клопотанням позивача, суддя приходить висновку, що у його задоволенні належить відмовити, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Водночас, надані позивачем документи не є доказом того, що розмір судового збору у цій справі (605,60 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній - 2024 календарний рік.
Також подані позивачем документи на підтвердження майнового стану не охоплюють повний дохід фізичної особи, оскільки, окрім зазначених доказів, доказами, які у своїй сукупності підтверджують дохід фізичної особи, зокрема, є: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову позивачеві у задоволенні його клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме надання до суду: доказів сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 169 КАС України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ЯКУСИК