ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 331/5629/25
провадження № 2/753/4807/26
"10" лютого 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал банк» звернулося до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 31140,44 грн.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 26 вересня 2025 року справу направлено за підсудністю до Заводського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 10 грудня 2025 року матеріали справи направлено за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2026 року справу передано на розгляд судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надати підтвердження надсилання позовної заяви з додатками відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням вимог частини першої статті 177 ЦПК України).
20 січня 2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, законодавством передбачена необхідність доведення доказів до відома учасників справи.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги, а відтак має обов'язок з належного відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів, тобто інформування про пред'явлення вимоги до тієї чи іншої особи, лежить на позивачу і не може підлягати формальному тлумаченню.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ЦПК України.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 177 ЦПК України, належним доказом надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є виданий поштовим відділенням опис вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
Позивачем на підтвердження виконання наведених вище вимог законодавства надані суду опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 19 січня 2026 року.
З опису вкладення вбачається надсилання відповідачу у електронному вигляді на CD-диску копії позовної заяви з додатками.
Разом із тим, перевірити, які саме файли містив направлений відповідачу електронний носій, не уявляється можливим, оскільки законодавством не передбачений обов'язок працівників пошти перевіряти відповідність документів на електронних носіях опису вкладення.
Виходячи зі змісту опису вкладення в цінний лист, працівником засвідчено наявність диску як вкладення до листа, однак жодних відомостей про те, що працівником поштового відділення перевірено які саме файли містить такий диск та що ці файли відповідають переліку документів, які вказані позивачем, в описі не зазначено.
Викладене унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем припису частини першої статті 177 ЦПК України.
В той же час, ЦПК України чітко визначає в який спосіб мають бути надіслані позивачем позовна заява з додатками відповідачу. Надсилання диску з електронними додатками нормами ЦПК України не передбачено.
Отже, з наданих позивачем документів не вбачається, що на адресу відповідача було направлено копію позовної заяви з всіма додатками до неї, які були надані позивачем до суду, а відтак надані позивачем докази на підтвердження виконання ним приписів статті 177 ГПК України не можуть вважатись належними.
Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються відповідачу та бути оформленим відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділення.
Таким чином, вимоги ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року не виконані.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Продовжити Акціонерному товариству «Універсал банк» строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
2. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ЯКУСИК