Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6328/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
09 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №295/6328/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М.
встановив:
У травні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 499322-КС-001 про надання кредиту від 13.05.2024 року в розмірі 30 655,56 грн.
На обґрунтування позову вказувало, що 13.05.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №499322-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що стандартна процента ставка за Кредитом є фіксованою та становить 1,50000000% в день, знижена процента ставка становить 1,14462815% за кожен день користування кредитом та є фіксованою. Так, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Також 23 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ДУ№1 до Договору №499322-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит у розмірі 5 000,00 грн.
Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість за договором №499322-КС-001 про надання кредиту в розмірі 30 655,56 грн.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2025 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №499322-КС-001 про надання кредиту від 03.07.2024 року та за додатковою угодою № 1 від 23.07.2024 про надання кредиту, яка станом на 07.01.2025 в сумі 22 346,92 грн, що складається з: 9 358,59 грн - заборгованість за кредитом, 12 988,33 грн - заборгованість за нарахованими процентам. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими і несплаченими (простроченими) процентами за користування кредитом в розмірі 7 931,73 грн, ТОВ «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість та неврахування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вказаних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково зазначив в описовій частині оскаржуваного рішення про нарахування відсотків стороною позивача за межами передбаченого умовами договору строку кредитування. Адже пунктом 3.2. договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на за ставкою вказаною у п.2.4 Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів що вказаний в п. 3.2.3 та додатку до Договору і розраховується в порядку описаному нижче. Однак п.3.2.2 сторони домовилися, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та додатку №1 до Договору (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочення по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування Процентів за користуваннях Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4 Договору. При цьому нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня прострочення платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3 Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну Договору. Тобто, якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіку платежів визначеного п.3 Договору (без порушень), дійсно треба сплатити по Договору 12 960,00 грн, з яких по процентах - 7 210,00 грн.
Також, 23 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 499322-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 5 000,00 грн. В пункті 6.1 Додаткової угоди до Договору сторони погодили новий обов'язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 23 096,92 грн, з яких по процентах - 12 988,33 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується. Отже, загальна сума до сплати дійсно становила би 23 096,92 грн, з яких по процентам 12 988,33 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак Боржником було сплачено лише частково кошти на погашення заборгованості за кредитним договором (на суму 7 344,00 грн, з яких по процентах 5 579,50 грн), що призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки. Згідно графіку відповідач мав зробити другий плановий платіж 20.08.2024 у сумі 1 930,00 грн, однак платіж не був зроблений вчасно і в повному розмірі, як і всі наступні. Тому з наступного дня - 21.08.2024 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (днів) починаючи з восьмого дня - 28.08.2024 почалось нарахування процентів за користування кредитом по Стандартній процентній ставці - 1,50000000%. Відповідно в період з 13.05.2024 по 27.08.2024 (включно) проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 28.08.2024 по 28.10.2024 (включно) проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці - 1,50000000%, як це було погоджено сторонами при укладенні договору і після 28.10.2024 не нараховувалися.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом у загальній сумі 20 920,06 грн включають в себе: нараховані за Зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,14462815% в розмірі 2 249,52 грн у період з 13.05.2024 по 27.08.2024; нараховані за Стандартною процентною ставкою 1,50000000% в розмірі 18 670,54 грн за період з 28.08.2024 по 28.10.2024.
На підставі викладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору № 499322-КС-001 повністю відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства. При цьому штрафні санкції за неналежне виконання умов договору позивачем не нараховувались та не входять до складу позовних вимог.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористалася.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та їх вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 13.05.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту № 499322-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Тип кредиту: кредит; строк кредиту: 24 тижнів; стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1,50000000% в день; знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14462815%, фіксована; комісія за надання кредиту: 750,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 5 000,00 грн; термін дії договору: до 18.12.2024 року; орієнтована загальна вартість наданого кредиту: 14 807,79 грн; орієнтована реальна річна процентна ставка: 19 570,22 процентів.
Згідно із візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №499322-КС-001 від 13.05.2024 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com, 13.05.2024 року клієнт зайшов в особистий кабінет, ознайомився з паспортом споживчого кредиту та акцептував кредитний договір шляхом його підписання.
Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/) від 30.04.2025 року ОСОБА_1 , зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату та місце народження, а також інформацію стосовно бажаного кредиту, сума бажаного кредиту 5 000,00 грн, дату отримання кредиту 13.05.2024 року, електронну адресу позичальника, номер телефону та номер банківської картки/банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_1 .
Вказаний договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-4326.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофігГід», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника, ТОВ «ПрофігГід» здійснило переказ грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 PRIVAT BANK.
Також, 23 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 499322-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 5 000,00 грн, термін дії договору 07.01.2025. В пункті 6.1 Додаткової угоди до Договору сторони погодили новий обов'язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 23 096,92 грн, з яких по процентах - 12 988,33 грн.
Згідно із візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення додаткової угоди №1 до Договору № 499322-КС-001 про надання кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com, 23.07.2024 року клієнт зайшов в особистий кабінет, ознайомився з офертою та акцептував додатковий договір шляхом його підписання, який був підписаний одноразовим ідентифікатором UA-9810.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофігГід», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника, ТОВ «ПрофігГід» здійснило 23.07.2024 переказ грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 PRIVAT BANK.
Проте, ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку станом на 29 травня 2025 року становить 30 655,56 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 358,59 грн, суми прострочених платежів по процентах - 20 920,06 грн, суми прострочених платежів за комісією 376,91 грн.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з відповідача за нарахованими та несплаченими (простроченими) процентами за користування кредитом в розмірі 7 931,73 грн, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки згідно додаткової угоди станом на 07.01.2025 до сплати підлягали відсотки за користування кредитом 12 988,33 грн, розмір відсотків, які просить стягнути позивач становить 20 920,06 грн, що значно перевищує їх розмір вказаний в додатковій угоді.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі -Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статі 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.
Відповідно до укладеного 13 травня 2024 року договору № 499322-КС-001 про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 5 000,00 грн, шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок останньої, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.11 договору визначено датою повернення кредиту у повному обсязі 28 жовтня 2024 року.
Пунктом 2.4 договору визначено два види процентної ставки - стандартна та знижена. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,14462815 %, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору.
Згідно з п. 3.2.3 Договору сторонами було передбачено повернення кредиту, сплату процентів та комісії за відповідним графіком платежів, який передбачає зобов'язання позичальника щодо внесення в рахунок повернення кредиту, сплати процентів та комісії періодичних платежів. При цьому у графіку вказано, що загальна сума платежів за договором складає 12 960,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - загальна сума платежів по кредиту, 7 210,00 грн - загальна сума платежів по процентах, 750,00 грн - загальна сума платежів по комісії.
Разом з тим, п. 3.2.2. договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 договору. Нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
Також, в п. 3.2.3 договору сторони погодили, що графік погашення заборгованості розрахований виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і сплачувати платежі вчасно та у визначеному розмірі.
Також, 23 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 499322-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 5 000,00 грн; строк дії додаткової угоди до 07.01.2025. В пункті 6.1 Додаткової угоди до Договору сторони погодили новий обов'язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 23 096,92 грн, з яких по процентах - 12 988,33 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується. Отже, загальна сума до сплати дійсно становила би 23 096,92 грн, з яких по процентам 12 988,33 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено лише частково кошти на погашення заборгованості за кредитним договором (на суму 7 344,00 грн, з яких по процентах 5 579,50 грн), що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості.
Згідно графіку відповідач мав зробити другий плановий платіж 20.08.2024 у сумі 1 930,00 грн, однак платіж не був зроблений вчасно і в повному розмірі, як і всі наступні. Тому з наступного дня - 21.08.2024 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (днів) починаючи з восьмого дня - 28.08.2024 почалось нарахування процентів за користування кредитом по Стандартній процентній ставці - 1,50000000%. Відповідно в період з 13.05.2024 по 27.08.2024 (включно) проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 28.08.2024 по 07.01.2025 (включно) проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці - 1,50000000%, як це було погоджено сторонами при укладенні договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом у загальній сумі 20 920,06 грн включають в себе: нараховані за Зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,14462815% в розмірі 2 249,52 грн у період з 13.05.2024 по 27.08.2024; нараховані за Стандартною процентною ставкою 1,50000000% в розмірі 18 670,54 грн за період з 28.08.2024 по 07.01.2025.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про нарахування ТОВ «Бізнес Позика» процентів за користування кредитом поза межами строку дії договору, оскільки такі висновки не відповідають матеріалам справи.
Відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися ним по 07 січня 2025 року, тобто, в межах строку кредитування, визначеного договором. Після вказаної дати розмір нарахованих процентів не збільшувався (а.с.12-13).
Відтак, ТОВ «Бізнес Позика» мало право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 20 920,20 грн, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частин є помилковим.
З урахуванням вищевикладеного, рішення суду підлягає зміні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подачу позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подачу апеляційної скарги - 3 633,60 грн, а тому з урахуванням часткового задоволення позовних вимог (98%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору за подачу позову в розмірі 2 373,95 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2025 рокузмінити, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №499322-КС-001 від 13.05.2024 та додатковою угодою №1 від 23.07.2024 про надання кредиту, яка становить 30 278,65 грн, та складається з: заборгованості за кредитом - 9 358,59 грн; заборгованості за відсотками - 20 920,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2 373,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» понесені витрати по сплаті судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 3633,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді