Справа № 163/1946/25 Провадження №33/802/77/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Денісов В. П.
09 лютого 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 25 серпня 2025 року о 10.26 год. на автомобільній дорозі Т-0302 по вулиці Власюка в селі Заозерне Ковельського району Волинської області в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував транспортним засобом марки «Audi A4» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що наявним відеозаписом підтверджується факт порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції так, як фактичне встановлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції не проводилось. Вказує на те, що, поліцейськими невірно зазначено про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за п.2.9. «а» ПДР замість п.2.5 ПДР, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння та був не згідний з результатом огляду та відмовився їхати до медичного закладу. Зазначає, що у роздруківці драгера та відповідно до температури повітря 25.08.2025 в період часу з 10 год. 25 хв. до 10 год. 35 хв. в районі с. Заозерне Ковельського району Волинської області є значна розбіжність щодо обставин погодних умов та похибку приладу, справність драгера і тест на стан алкогольного сп'яніння викликають сумніви. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник Рідченко М.В. в судове засідання апеляційного суду не з'явились, хоча належним чином та завчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 04.02.2026 (а.с.69), при цьому ОСОБА_1 про причини неявки апеляційний суд не повідомляв, жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.
Разом з тим, на адресу суду захисник Рідченко М.В. подала третє клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що вона 09 лютого 2026 року о 11:10 год. братиме участь у іншому судовому засіданні у Дубенському міськрайонному суді Рівненської області (а.с.70).
Однак таке клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.
За час перебування даної справи у провадженні суду апеляційної інстанції сторона захисту для розгляду по суті апеляційної скарги жодного разу до суду не з'явилась.
Як вбачається з матеріалів справи, слухання справи щодо ОСОБА_1 в апеляційному суді вже двічі відкладались за клопотанням захисника з різних причин, при цьому ОСОБА_1 жодного разу без поважних причин на розгляд справи не з'являвся (а.с.63, 67).
З врахуванням вказаних обставин, а також того, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому клопотання захисника про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає.
А тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, чергова неявка ОСОБА_1 та його захисника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
При цьому слід відмітити, що під час розгляду справи місцевим стороною захисту також неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав.
Так, за час перебування справи у провадженні місцевого суду справа відкладалась за клопотаннями захисника п'ять раз (а.с.12, 20, 23, 32, 41).
Така процесуальна поведінка свідчить про небажання сторони захисту брати участь в розгляді справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №433541 від 25.08.2025 (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.08.2025 (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук (а.с.3), результат алкотесту 6810, який становить 0.49‰ (а.с.4), зобов'язання до протоколу щодо відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.5), відеозаписом, на якому зафіксований процес проведення огляду та керування транспортним засобом ОСОБА_1 (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до положень ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які вказані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних приладів, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, то працівник поліції мав право запропонувати водію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
Таким чином, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що у працівників поліції не були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'янінні.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений належним чином.
Про застосування нагрудних бодікамер, а також про долучення до матеріалів справи відеозапису, вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 був не згідний з результатом проходження огляду на місці зупинки, у медичний заклад відмовився їхати, отже його дії повинні були кваліфікуватися як порушення п.2.5 ПДР, оскільки вони є безпідставними та спростовуються відеозаписами наявними в матеріалах справи (а.с.9).
Як вбачається з відеозапису події, зупинивши автомобіль яким керував ОСОБА_1 , під час спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та повідомлено про це, було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, пройшовши огляд у ОСОБА_1 був позитивний результат - 0,49‰. На питання поліцейського чи згідний з результатом відповів «не зовсім», щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі не висловив згоди чи не згоди, мав достатньо часу для прийняття рішення пройти огляд в лікарні, здійснював телефонні дзвінки, однак не виявив бажання щодо проходження повторного огляду в медичному закладі. ОСОБА_3 повідомив, що алкогольні напої не вживав, напередодні пив лише пиво, працівник поліції сказав, що відносно нього буде складений протокол про адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Йому було роз'яснено його права та обов'язки, ознайомлено з протоколом про адміністративну відповідальність, який від засвідчив власним підписом (а.с.9).
Отже, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 категорично не заперечував результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, але у протоколі зазначив, що з результатом не згідний, однак відмовився їхати до медичного закладу для повторного освідування, хоча у випадку незгоди з результатом огляду міг зазначити свої зауваження та бажання пройти огляд у лікарні.
Також, як вбачається з відеозапису з бодікамери працівника поліції, ОСОБА_3 був присутній під час складання протоколу та власноруч підписав його (а.с.9).
Тому, доводи захисника щодо того, що працівники поліції самі відговорювали ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, суперечать матеріалам справи, а тому їх слід вважати такими, що дані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Під час апеляційного розгляду справи не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП, а тому апеляційний суд відхиляє доводи захисника з цього приводу.
При цьому судом апеляційної інстанції враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровував.
Вказані відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.9 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами.
За таких обставин твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, а випив ввечері лише одне пиво є голослівними та спростовуються матеріалами справи, оскільки у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено алкоголь з результатом 0,49‰ (а.с.4).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у роздруківці драгера та відповідно до температури повітря 25.08.2025 в період часу з 10 год. 25 хв. до 10 год. 35 хв. в районі с. Заозерне Ковельського району Волинської області є значна розбіжність щодо обставин погодних умов та похибку приладу, справність драгера і тест на стан алкогольного сп'яніння викликають сумніви, то апеляційний суд зазначає таке.
Так, різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest 6810» та фактичною температурою повітря, не свідчить про несправність газоаналізатора, оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував в транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні.
Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» передбачено перевірку калібровки кожні 6 місяців з можливістю збільшення інтервалів між калібровками до 1 року.
З роздрукованого чеку приладу «Drager Alcoteste 6810», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 18.06.2025, а проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився 25.08.2025, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу «Drager Alcoteste 6810».
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що газоаналізатор не є приладом по вимірюванню температури зовнішнього середовища, а в чеку відображається поточна робоча температура приладу, яка може відрізнятись від зовнішньої середи.
З врахуванням вказаних доказів, в сукупності із відеозаписом з бодікамер працівників поліції, поведінки ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, результатів його огляду на стан сп'яніння, які більше ніж в два рази перевищують допустиму норму (0,2 ‰), апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути накладення на нього безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, підстав для визнання результату огляду ОСОБА_1 проведеного за допомогою технічного приладу «Drager Alcoteste 6810», немає.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов