Справа № 164/2531/25 Провадження №33/802/150/26 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
09 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Богдан Л.М.,
захисника ОСОБА_1 - Невідомського О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Невідомського Олександра Анатолійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 07 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 07.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок держави 665 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.11.2025 року, біля 01 години 35 хвилин, на автомобільній дорозі (Р-14) сполученням Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-Дольськ 71км, керував автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп?яніння, на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.17-18).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Невідомський О.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає її незаконною.
Вказує на те, що під час розгляду справи у місцевому суду не було встановлено та не доведено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Окрім цього, сам ОСОБА_1 в приміщенні медичного закладу не перебував і таким чином не може бути прийнятою відмова від проходження медичного огляду як така.
Вважає, що при складанні матеріалів щодо ОСОБА_1 працівниками поліції було допущено істотні порушення нормативно-правових актів щодо порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому такі не можуть бути визнані допустимими доказами у даній справі, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, що йому ставлять у провину.
Просить скасувати постанову Маневицького районного суду Волинської області від 07.01.2026 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення (а.с.22-24).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Невідомського О.А., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505692 від 07.11.2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_1 (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.11.2025 року відносно ОСОБА_1 (а.с.4);
- рапортом поліцейського роти з обслуговування міста Ковель УПП у Волинській області ДПП Ціпящук В. від 07.11.2025 року (а.с.5);
- відеозаписом події із нагрудної боді-камери поліцейського та камери (а.с.8).
Згідно довідки від 07.11.2025 року, складеної старшим інспектором ВОНС в м.Ковель УПП у Волинській області Таран О., вбачається, що відповідно до ІТС «ІПНП» громадянин ОСОБА_1 не має повторності адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КпАП України. Згідно відомостей «ІПНП», «НАІС» громадянин ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 17.04.2025 року та не являється позбавленим права керування (а.с.7).
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то вони є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом, а також спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які були досліджені судом першої інстанції, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснював рух транспортним засобом.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 , адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Невідомського Олександра Анатолійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 07 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.