Справа № 761/44247/25
Провадження № 2/761/5113/2026
09 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.
за участю ОСОБА_1
представника відповідача: Чипової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішення, діями чи бездіяльністю органу прокуратури, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, в якій ухвалою судді від 21.10.2025 р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської окружної прокуратури м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України внаслідок повторної неявки позивача.
В підготовче засідання позивач не з'явилась, причини неявки суду не відомі.
Присутня в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду, що вона є дочкою позивача ОСОБА_2 , звернулась до суду на підставі ст. 172 СК України за захистом прав та інтересів непрацездатної матері ОСОБА_2 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України. Крім цього, зазначила, що саме вона подала до суду та підписала позовну заяву від імені матері.
Вислухавши пояснення присутніх учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 175 ч.2 ЦПК України передбачає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
При цьому в силу припису частини п'ятої статті 174 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що особи, які наділені правом на звернення до суду, поділяються на дві групи:
- особи, які звертаються до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів й, відповідно, мають як матеріально-правову, так і процесуальну заінтересованість у конкретному результаті розгляду справи, займають процесуальне становище позивача, та
- особи, які звертаються до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, заінтересованість яких носить суто процесуальний характер й процесуальне становище яких, за загальним правилом, є відмінним від процесуального становища позивача.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.05.2023 р. у справі справа № 210/1042/22.
Обов'язок повнолітніх дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків закріплено статтею 51 Конституції України, яка знайшла своє відображення і у Сімейному кодексі України (стаття 172).
Зокрема частиною другою згаданої статті Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.
Повнолітні дочка, син можуть бути законним представником в суді для захисту прав, свобод та інтересів непрацездатних фізичних осіб (батьків).
Як підтвердила судовому засіданні ОСОБА_1 саме вона підписала позовну заяву від імені матері ОСОБА_2 та подала її до суду.
Між тим, позивачем у справі зазначено - ОСОБА_2 , інформації про представництво її інтересів дочкою ОСОБА_1 на підставі ст. 172 СК України позовна заява не містить, свого процесуального статусу ОСОБА_1 не визначила, а формально підписалась в позовній заяві за іншу особу.
У разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, така заява повертається позивачеві (пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17 (провадження № 14-52цс19).
Відтак, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи - ОСОБА_2 подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, а саме її дочкою ОСОБА_1 без визначення процесуального статусу учасника справи та без відповідного обґрунтування можливості подання позовної заяви на підставі ст.172 СК України, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішення, діями чи бездіяльністю органу прокуратури.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 44, 128, 130, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішення, діями чи бездіяльністю органу прокуратури, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Андрій Осаулов