Справа № 761/2793/26
Провадження № 1-кс/761/3018/2026
29 січня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12026100100000229 від 27.01.2026
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12026100100000229 від 27.01.2026.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100100000229 від 27.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.01.2026;
-висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/4278-НЗПРАП від 28.01.2026;
-протоколами допиту свідків;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий у клопотанні наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового слідства та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка є обґрунтованою, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є обґрунтованими, просила клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив врахувати дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , зазначив, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є необґрунтованими та перебільшеними, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Слідчою суддею встановлено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026100100000229.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 28.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, у особливо великих розмірах.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтями 277, 278 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України. Оскільки санкція статті 307 ч. 3 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку, про що вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ. Тому, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру на підставі зібраних під час досудового розслідування матеріалів, детальний перелік яких наведено у клопотанні, та які дослідженні безпосередньо в судовому засіданні під час його розгляду.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_5 був причетний до дій, пов'язаних із незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів з метою збуту, у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Щодо заявлених обвинуваченням ризиків слід вказати наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків: переховуватися від органів досудового слідства і суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику, що узгоджується із практикою ЄСПЛ.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
З огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, наявним, на думку суду, є також ризик щодо можливого продовження злочинної діяльності.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід.
Щодо альтернативних запобіжних заходів слід вказати, що більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчої судді, із урахуванням встановлених вище обставин жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, та забезпечити мету застосування запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, при цьому слідчим суддею враховано і відомості щодо особи підозрюваного, його сімейний стан, міцність соціальних зв'язків та інші обставини.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Окрім того, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Слідча суддя критично оцінює доводи захисника щодо обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.
Слідча суддя зазначає, що інший запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам встановленим судом. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи наявні ризики, слідча суддя приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваного на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Також слідчою суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, обставини та спосіб його вчинення, а тому такі обставини з урахуванням положень ч. 3 ст. 307 КК України дають підстави не визначати розмір застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відтак відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, але не більше ніж на 60 діб.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331, 323,140, 372 КПК України
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 27 березня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст оголосити 02 лютого 2026 року о 11 годині 15 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_8