СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/129/26
ун. № 759/7390/25
10 лютого 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві заяву представника боржника - Савицької Світлани Леонідівни про залишення заяви без розгляду, подану у межах розгляду заяви боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за заявою боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, подану у межах розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2026 року заяву прийнято до розгляду, призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
09 лютого 2026 року від представника боржника - адвоката Савицької С.Л. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про залишення без розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Так, представник Савицька С.Л. вказала, що після звернення ОСОБА_2 з даною заявою до суду стягувач ОСОБА_3 (через свого представника) подав державному виконавцю заяву про повернення виконавчого документа, яка 27.01.2026 року приєднана до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 01.05.2025 року. Крім того, 05.02.2026 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Договір щодо встановлення розміру аліментів на дитину, що посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвієнко М.Г.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Відтак, суд вважає можливим проведення судового засідання за відсутності стягувача і боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення заяви без розгляду, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, положеннями статті 432 ЦПК України не передбачено можливості залишити заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, без розгляду.
Відтак, виходячи із приписів ч. 9 ст. 10 ЦПК України, щодо застосування судом закону за аналогією, суд вважає, що слід застосувати норми ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
За змістом ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки подання вказаної заяви є правом особи, яке не може бути обмежено судом, то заява представника боржника про залишення заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, п. 8 ч. 1 ст. 257, 432 ЦПК України, суд,-
Заяву представника боржника - Савицької Світлани Леонідівни про залишення заяви без розгляду - задовольнити.
Заяву боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, подану у межах розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 10 лютого 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко