печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29661/25-ц
"04" лютого 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі судових засідань - Погребняк В.Д., за участі представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача про призначення судово товарознавчу експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа. 30.01.2026 року представник відповідача подав за допомогою Електронного суду клопотання про призначення судово товарознавчої експертизи, в обґрунтування якого вказав, що позивач наводить перелік спірного майна та зазначає його вартість на момент придбання, тобто первісну ціну. Вказані суми не підтверджують фактичну, ринкову вартість майна станом на час розгляду справи, не дають можливості суду встановити реальну його цінність та співвіднести з позовними вимогами. Відповідач ОСОБА_4 не погоджується із зазначеною позивачем вартістю, вважає її такою, що не відображає дійсної ринкової ціни майна, зношеності, стану та актуальної вартості на ринку. У письмових запереченнях представника позивача вказано, що клопотання про призначення товарознавчої експертизи не містить викладу мотивів її призначення у співвідношенні із визначеними позивачем матеріально-правовими підставами і предметом позову. Клопотання обґрунтоване тим, що: « У позовній заяві позивач наводить перелік спірного майна та зазначає його вартість на момент придбання, тобто первісну ціну. Вказані суми не підтверджують фактичну, ринкову вартість майна станом на час розгляду справи, не дають можливості суду встановити реальну його цінність та співвіднести з позовними вимогами. Відповідач ОСОБА_4 не погоджується із зазначеною позивачем вартістю, вважає її такою, що не відображає дійсної ринкової ціни майна, зношеності, стану та актуальної вартості на ринку». Згідно із позовною заявою ОСОБА_3 предметом позову у даній справі є витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 майна, яке є особистими цінними речами позивача і знаходяться на виділеній відповідачці рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2024 року у справі № 757/17068/24- ц частині квартири, які вона без його дозволу забрала і неправомірно утримує. Позивач обрав способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах саме витребування (віндикація) індивідуально визначеної речі . Віндикаційним позовом є позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника про витребування майна. Умовами звернення з таким позовом є те, що: 1) позивач є власником майна; 2) власник фактично втратив володіння річчю; 3) відповідач є незаконним володільцем; 4) власник і володілець не перебувають у договірних відносинах; 5) предметом позову може бути винятково індивідуально визначена річ; 6) така річ на момент розгляду спору повинна існувати в натурі. Тобто, предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння в натурі що передбачено нормою статті 387 ЦК України ., а не грошова компенсація його вартості. Позивач не просить стягнути на його користь будь-які грошові кошти. Усе майно, яке є предметом позову в даній справі продовжує існувати в натурі, не є втраченим чи загубленим, тому є можливість його повернути позивачу у встановленому законом порядку. При цьому, відповідачка у своєму відзиві не вказує про неможливість повернення спірного майна в натурі. У судовому засіданні представник відповідача - Геря О.Ю. своє клопотання про призначення експертизи підтримав і просив задовольнити. Представник позивача - Журавель В.І у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, просила відмовити, посилаючись на подані письмові заперечення. Суд, заслухавши обґрунтування представника відповідача (заявника) та думку представника позивача, вивчивши клопотання і дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, у межах ініційованого питання, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019р. по справі №522/1029/18, суд зазначив що «Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.». Отже, враховуючи предмет спору, зважаючи на вищенаведену позицію Верховного Суду, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку. Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. Враховуючи аргументи сторони позивачів, які спростовують доводи представника відповідача, суд приходить висновку, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі №917/1196/19, від 30 вересня 2021 року у справі №927/110/18, від 23 грудня 2021 року у справі №5015/45/11 (914/1919/20). Відповідачка відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України мала право звернутися до експертної установи, експерта самостійно та результати експертного дослідження надати до суду як доказ на підтвердження/спростування відповідних доводів та вимог, що сприяло б процесуальній економії, а також швидкому розгляду справи. Однак таким правом вона не скористалась. З метою уникнення затягування вирішення справи по суті, а також проведення товарознавчої експертизи не узгоджується з предметом позовних вимог, а отже, клопотання представника відповідача про призначення товарознавчої експертизи задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 1-33, 102, 103, 104, 107, 108, 253, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Клопотання представника відповідача про призначення судово товарознавчу експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння , залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Суддя Т.В.Остапчук