Справа № 127/1896/26
Провадження 2/127/405/26
10 лютого 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, 3% річних, інфляційних витрат, пені за прострочення виконання зобов'язань,-
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.01.2026 року вище вказану справу розподілено судді Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф.
Слід зауважити, що підставою звернення до суду є рішення Вінницького міського суду Вінницької області під моїм головуванням від 30.07.2025р., яким позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП було задоволено частково. Постановою ж Вінницького апеляційного суду від 20.11.2025р. дане рішення було скасоване та позов ОСОБА_3 було задоволено повністю.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до практики ЄСПЛ ( Справа Kyprianou v. Cyprus № 73797/01 від 15.12.2005р.) попередній розгляд справи між тими самими сторонами створює видимість упередженості, порушуючи ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та право на справедливий суд.
Відповідно до вимог частини 1 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.
У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.
Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення дотримання принципу безсторонності суду, гарантування права сторін на справедливий розгляд та уникнення навіть потенційних сумнівів у чесності й незалежності суду, вважаю необхідним задовольнити заяву про самовідвід у даній справі.
Оскільки дані обставини можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді та прийнятих рішеннях, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Згідно норми ч.1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 38 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Заяву судді Романюк Л.Ф. про самовідвід - задовольнити.
Цивільну справу №127/1896/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, 3% річних, інфляційних витрат, пені за прострочення виконання зобов'язань передати до відділу прийому суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: