Справа № 127/3922/26
Провадження № 1-кс/127/1611/26
Іменем України
09 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22025020000000031 від 03.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст.110 та ч. 6 ст. 111-1 КК України,-
05.02.2026 старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майор юстиції ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22025020000000031 від 03.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст.110 та ч. 6 ст. 111-1 КК України, в якому просила накласти арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не викликався, відповідно до частини другої статті 172 КПК України.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з частиною першою та другою статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий просив накласти арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 не являється підозрюваною у кримінальному провадженні, взагалі не являється фігурантом у даному провадженні, а, відповідно, є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт в межах кримінального провадження №22025020000000031 від 03.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст.110 та ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Однак, відповідно до частини першої та другої статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
З аналізу наведеної норми слідує, що правом звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи наділений виключно прокурор, а не слідчий, за погодженням з прокурором.
Проте, в порушення наведеної вище норми, з клопотанням, яке являється предметом розгляду у даній справі, до слідчого судді звернулася старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майор юстиції ОСОБА_3 , а не прокурор.
Частиною третьою статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про постановляє ухвалу.
Таким чином, оскільки клопотання про арешт майна, що надійшло до суду, не відповідає вимогам статті 171 КПК України, останнє підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 64-2, 170, 171, 172, 309, 372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22025020000000031 від 03.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст.110 та ч. 6 ст. 111-1 КК України, повернути прокурору.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: