Іменем України
"10" лютого 2026 р. Справа153/28/26
Провадження3/153/13/26-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334224 від 02.01.2026, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 02.01.2026 об 11 годині 00 хвилин, за межами населеного пункту Пороги Могилів-Подільського району Вінницької області, на напрямку Пороги (Україна) - Косеуць (РМ), за географічними координатами 48.2541418 пн.ш., 28.3445505 сх.д., в районі прикордонного знаку №0173, на відстані 500 метрів від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску шляхом подолання річки Дністер вплав, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».
ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
10.02.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Коваленко М.В., надав письмове клопотання про закриття провадження у справі, вх.№851. Клопотання мотивував тим, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.204-1 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що солдат ОСОБА_1 23.02.2023 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу, та перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Дійсно він самовільно залишив пункт тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 та поїхав до дружини та дітей, які проживають в с.Русава Могилів-Подільського району Вінницької області, оскільки більше двох років не мав відпустки і дуже хотів побачити рідних. Будь-яких намірів здійснити спробу незаконного перетину державного кордону України не мав. Обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Так 02.01.2026 біля 10 години ОСОБА_1 перебував в центрі с.Русава Могилів-Подільського району Вінницької області і в цей час біля нього на службовому автомобілі зупинились працівники поліції ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області та запропонували проїхати з ними до відділення поліції. Причиною цього була необхідність повернутись до військової частини. ОСОБА_1 відмовився добровільно поїхати до відділення поліції, тому стосовно нього було застосовано силу. Під час перебування ОСОБА_1 у відділенні поліції, туди прибули працівники прикордонної служби та склали стосовно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на здійснення ОСОБА_1 спроби незаконного перетину кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 з метою спроби незаконного перетину державного кордону України. До матеріалів справи не долучено ні речових доказів, ні фото або відео фіксації факту вчинення правопорушення. У зв'язку з цим просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334224 від 02 січня 2026 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.01.2026; акт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП від 02.01.2026; рапорт помічника начальника відділу прикордонної служби - начальника ВМО впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_3 ; схему виникнення обстановки в районі АДРЕСА_1 02 січня 2026 року; копію довідки-доповіді по факту відсутності на службі без поважних військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копію військового квитка, серія НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №1036 від 22.03.2023; копію довідки в/ч НОМЕР_1 від 13.03.2023, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Частина перша ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Тобто, в даному випадку, в діях ОСОБА_1 міг бути склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, за умови вчинення ним будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання ним державного кордону України поза пунктом пропуску через річку Дністер вплав.
Разом з тим, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини про те, що ОСОБА_1 02.01.2026 об 11 годині 00 хвилин, за межами населеного пункту Пороги Могилів-Подільського району Вінницької області, на напрямку Пороги (Україна) - Косеуць (РМ), за географічними координатами 48.2541418 пн.ш., 28.3445505 сх.д., в районі прикордонного знаку №0173, на відстані 500 метрів від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску шляхом подолання річки Дністер вплав, не підтверджуються належними та достатніми доказами.
При цьому, суддя критично оцінює наявні у справі письмові докази, які нібито підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, позаяк такі докази не містять у собі достовірних фактичних даних, сукупність яких надала б суду підстави дійти переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.
Суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Молдову поза пунктом пропуску через державний кордон України вплав через річку Дністер.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, останній свою винуватість у спробі перетину кордону поза пунктами пропуску не підтверджує, а лише зазначає, що «від дачі пояснень відмовляюсь, вину визнаю», однак не зрозуміло в чому він саме визнає вину.
Наявний в матеріалах справи рапорт помічника начальника відділу прикордонної служби - начальника ВМО впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_3 не підтверджений іншими доказами, а відтак, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, не доведена та не може бути встановлена судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.204-1, 221, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець