печерський районний суд міста києва
757/61456/25-к
1-кс-51209/25
26 січня 2026 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів
Захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування вказаного клопотання захисник зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100100000607 від 10.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 152, ч. 1, 2 ст. 153 КК України.
21.10.2025 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Згідно ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Так у судові засідання захисник не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Крім цього, слідчому судді докази обставин, на які посилається захисник не надані, відсутні дані щодо його волевиявлення на час розгляду клопотання.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки захисником не надано докази обставин, на які він посилається та не надано обгрунтованих доводів, що ці відомості мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази, оскільки захисник не з'явився у судове засідання та на час розгляду клопотання волевиявлення захисника щодо клопотання з'ясувати неможливо, відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 22, 26, 160, 163, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1