Справа № 146/1792/25
"03" лютого 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Колісник А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в смт. Томашпіль цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Балюха Євгена Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2025 року представник ТОВ «Споживчий центр» - Балюх Є.О. звернувся через систему "Електронний суд" до суду з цим позовом, до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 14.11.2023 - 100002962 від 14 листопада 2023 року у розмірі 16760,03 грн. та понесені судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 листопада 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 14.11.2023-100002962.
Відповідно до умов договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 8000,00 грн. строком на 70 днів.
Дата надання /видачі кредиту 14 листопада 2023 року.
Дата повернення (виплати) кредиту 22 січня 2024 року.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується вдень видачі кредиту.
ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим має заборгованість станом на дату подання позову у розмірі 16760,03 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 7560,03 грн та комісія в розмірі 1200 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр», в зв'язку з чим останні вимушені з даним позовом звернутися до суду.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
26 грудня 2025 року від представника відповідача Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості та закрити провадження у справі. Зокрема вказує на те, що твердження позивача не грунтується на фактичних обставинах справи та сума кредитної заборгованості є необгрунтованою яка не підтверджена належними та допустимими доказами. Крім того, вказує, що позивач в порушення звичаїв ділового обороту спонукав відповідача до укладення вище зазначеного кредитного договору вкрай невигідних для нього умовах. Наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором складений самим позивачем та не містить жодного підтвердження реальності господарської операції з нього не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену та чи були сплати з боку відповідача. Також зазначає, що розрахунки на які посилається позивач не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту та належними доказами існування боргу та вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог в зв'язку з чим позов є не обгрунтованим.
15 січня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позов задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що відповідач подав відзив в якому заперечує проти позову, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень та спростування доводів позивача. Крім того, зазначає що укладення кредитного договору із відповідачем відбулося шляхом ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору та поданням відповідачем заявки щодо укладення кредитного договору шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором який був надісланий на номер телефону відповідача відтак відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов правочину. На підставі укладеного договору відповіч отримав кредитні кошти на картковий рахунок номер якого було зазначено ним у кредитному договорі. Щодо розрахунку заборгованості за договором вказує ТОВ "Споживчий цент" не є банківською установою, а відтак наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом наявної у відповідача заборгованості. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, з порядками та строками повернення кредиту та сплати процентів, які він розуміє та зобов'язався їх виконувати.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 14 листопада 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 14.11.2023-100002962.(а.с.23-28).
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 14 листопада 2023 року, строком на 70 днів.
Кредит надано Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити відсотки за користування кредитом.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-39ХХ-ХХХХ-3041.
Згідно п. 4.3 Договору Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів Комісії -не пізніше термінів вказаних у Графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до договору від 14 листопада 2023 року позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. строком на 70 днів, ОСОБА_1 14 листопада 2023 року отримав кредит.(а.с.21).
Згідно довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 14.11.2023-100002962 від 14 листопада 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 16760,03 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 7560,03 грн та комісія в розмірі 1200 грн. (а.с.10).
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість станом на дату подачі позову у розмірі 16760,03 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 7560,03 грн та комісія в розмірі 1200 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачеві ОСОБА_1 , були надані кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн., шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника, якими відповідач користувався, однак, допустив неналежне виконання своїх обов'язків, порушив умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики та відсотків за користування нею, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за договором № 14.11.2023-100002962 від 14 листопада 2023 року у розмірі 16760,03 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 7560,03 грн та комісія в розмірі 1200 грн.
Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 , заборгованості в загальній сумі 16760,03 грн. за кредитним договором обґрунтованими та такими, що засновані на законі, оскільки позичальник не виконував умови договору та має заборгованість, тому повинен відповідати за порушення взятих на себе зобов'язань. З цих підстав суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України і на підставі ст. .ст. 15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 612, 623, 625, 631, 1048, 1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, суд, -
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Балюха Євгена Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 14.11.2023 - 100002962 від 14 листопада 2023 у розмірі 16760,03 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: І. В. Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2026 року.