Номер провадження 3/754/137/26
Справа №754/20359/25
Іменем України
05 лютого 2026 року
місто Київ
Cуддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
25.11.2025 о 13 год. 20 хв., за адресою: м. Київ, вул. Поповича, 20-А, ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції сісти до службового автомобіля, так як перебував в активному зверненні Е1284612 від 02.02.2025 щодо припинення правопорушенян (ст. 210 - 210-1 КУпАП), розпочав висловлюватись нецензурною лайкою, кидатись в бійку та чинити опір, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. При надходженні справи до суду явка особи не була забезпечена службовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які надсилались за місцем його проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, за телефоном останнього надсилались повідомлення, які програмним забезпеченням мессенджерів визначенні, як «доставлені» до абонента. Також ОСОБА_1 викликався повідомленням про розгляд справи відносно нього на сайті «Судова влада».
Також на адресу суду, через систему «Електронний суд», від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з додатками, оскільки ОСОБА_1 на даний час проходить базову військову підготовку у військовій частині НОМЕР_2 .
При цьому рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 визначено, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення розумних строків розгляду, суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи що, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про місце і час розгляду, та від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При вирішенні справи, суддя виходить з достатності наявних матеріалів для розгляду у визначеному порядку протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття обґрунтованого і законного рішення.
Стаття 185 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Склад правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам визначених у диспозиції статті осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи надані суду матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 серії ВАД № 631635, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення; рапортом поліцейського конвойної служби ВП Деснянського УП ГУ НП у місті Києві Полив'яного В., який за своїм змістом дублює протокол про адміністративне правопорушення; протоколом № 009313 від 25.11.2025 щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КУпАП; відеозаписом здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, з якого вбачається що ОСОБА_1 неодноразово відмовився виконати законну вимогу працівників поліції, чинив останнім активний опір та нецензурно висловлювався.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
При накладенні адміністративного стягнення, на ОСОБА_1 суддя враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 185 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, буде необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК