ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8652/17
провадження № 1-кп/753/46/26
"26" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження № 42016010000000192 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Руські Алгаши Шумерлинського району , Чувашської АРСР, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,-
У лютому 2014 року представниками органів державної влади Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим організовано введення пропагандистської підривної діяльності за наслідками якої усупереч Конституції України та Законів України відбулась тимчасова окупація зазначеної території.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтями 5, 72, 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
Згідно з вимогами ст. ст. 1, 3 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим, який здійснює свої повноваження на підставі Конституції України і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону. Діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією України, цим Законом, Конституцією Автономної Республіки Крим, регламентом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим в межах її повноважень.
На підставі п. п. 1, 3, 21 ч. 2 ст. 9, ч. 9 ст. 10 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить прийняття Конституції Автономної Республіки Крим та подання її на затвердження Верховної Ради України, внесення у встановленому порядку змін до неї, а також прийняття нормативно-правових актів, контроль за їх виконанням; прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Голови Верховної Ради Автономної
Республіки Крим Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.
Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.
Водночас, 06.03.2014 у приміщенні Верховної Ради АР Крим, у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України, п.2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум», депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума» з визначенням 16.03.2014 датою такого волевиявлення, на яке серед інших виносилося питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта.
Крім того, у порушення вищезазначених вимог законодавства України, в приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, проведено засідання Верховної Ради Автономної Республіки Крим 11.03.2014р.на якому прийнято незаконну постанову № 1727-6/14 «О Декларации о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя», відповідно до якої «в случае если в результате предстоящего 16 марта 2014 года прямого волеизъявления народов Крыма будет прийнято решение о вхождении Крыма, включая Автономную Республику и город Севастополь, в состав России, Крым после референдума будет объявлен независимым и суверенным государством с республиканской формой правления», «Республика Крым как независимое и суверенное государство в случае соответствующих результатов референдума обратиться к Российской Федерации с предложением о принятии Республики Крым на основе соответствующего межгосударственного договора в состав Российской Федерации в качестве нового субъекта Российской Федерации».
Відповідно до вищезазначених незаконних постанов 16.03.2014 проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Крім того, у приміщенні Верховної Ради АР Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим, повноваження якої припинено постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII, прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», пунктом 1 якої передбачено «провозгласить Крым независимым суверенным государством - Республикой Крым, в которой город Севастополь имеет особый статус», тобто створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
В цей же день депутатами Верховної Ради АР Крим з метою створення незаконно створеного органу прийнято постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
У подальшому, 18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республіка Крим» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.
Крім того, 11.04.2014 в приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18 відбулось позачергове засідання незаконно створеного органу «Государственный Совет Республики Крым», на якому 88 колишніми депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим одноголосно прийнято так звану «Конституцию Республики Крым», відповідно до якої «Республика Крым является демократическим правовым государством в составе Российской Федерации, а территория Республики Крым является единой и неделимой и составляет неотъемлемую часть территории Российской Федерации».
ОСОБА_5 будучи громадянином України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим VI скликання, повноваження якої припинено постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 N? 891-VII, нехтуючи вимогам Конституції і законів України, перебуваючи 06.03.2014 в сесійній Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, взяв участь у засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим та проголосував за незаконне рішення, а саме постанову N? 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», чим вчинив діяння спрямоване на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме надання іноземній тержаві та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи дії, спрямовані на проведення підривної діяльності проти України, вчинені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, перебуваючи 11.03.2014 в сесійній залі Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, взяв участь у засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим та проголосував за незаконну постанову N? 1727- 6/14 «О декларации о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя», відповідно до якої «в случае если в результате предстоящего 16 марта 2014 года прямого волезъявления народов Крыма будет прийнято решение о вхождении Крыма, включая Автономную Республику и город Севастополь, в состав России, Крым после референдума будет объявлен независимым и суверенным государством с республиканской формой правления».
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, взяв участь та проголосував на засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.03.2014, за незаконну постанову N? 1745-6/14 «О независимости Крыма», пунктом 1 якої, передбачено «провозгласить Крым независимым суверенным государством - Республикой Крым», тобто створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым», а також постанову N? 1748-6/14 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої, передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на проведення підривної діяльності проти України, вчинені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості держави, 11.04.2014 ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, взяв участь у позачерговому засіданні незаконно створеного органу «Государственный Совет Республики Крым», чим забезпечив його функціонування, та проголосував за так звану Конституцию Республики Крым відповідно до якої Республіка Крим є невід?ємною частиною території Російської Федерації
Продовжуючи свої злочинні дії , з метою проведення підривної діяльності проти України, будучи обізнаним з питань виборчого процесу, який встановлено на території України чинною Конституцією України та законами України, для надання законного вигляду протиправним діям представників органів державної влади Російської Федерації, у період 3 липня по вересень 2014 ОСОБА_5 взяв участь у незаконно організованих ними на території Автономної Республіки
Крим виборах до незаконно створеного органу , Государственный Совет Республики Крым», від Кримського регіонального відділення Всеросійської політичної партіі «Единая Россия» республіканському виборчому округу.
За результатами участі у вищевказаних незаконних виборах, які проводилися представниками органів державної влали Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 обрано депутатом «Государственного Совета Республики Крым» першого скликання, де він і наразі продовжує здійснювати повноваження депутата, чим вчинив діяння, спрямоване на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв та клопотань на адресу суду також від останнього не надходило.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути присутнім в судовому засіданні і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України ..
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою він не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.
Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 111-1 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та ретельно перевіреними і дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
Так, 06.03.2014 у приміщенні Верховної Ради АР Крим, у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України, п.2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум», депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума» з визначенням 16.03.2014 датою такого волевиявлення, на яке одним з питань виносилося, зокрема, питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта.
Також, 11.03.2014 в порушення вищезазначених вимог законодавства України, в приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, проведено засідання Верховної Ради Автономної Республіки Крим на якому прийнято незаконну постанову № 1727-6/14 «О Декларации о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя», відповідно до якої «в случае если в результате предстоящего 16 марта 2014 года прямого волеизъявления народов Крыма будет прийнято решение о вхождении Крыма, включая Автономную Республику и города Севастополь, в состав России, Крым после референдума будет объявлен независимым и суверенным государством с республиканской формой правления», «Республика Крым как независимое и суверенное государство в случае соответствующих результатов референдума обратиться к Российской Федерации с предложением о принятии Республики Крым на основе соответствующего межгосударственного договора в состав Российской Федерации в качестве нового субъекта Российской Федерации».
Відповідно до вищезазначених незаконних постанов 16.03.2014 проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Крім того, у приміщенні Верховної Ради АР Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим, повноваження якої припинено постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII, прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», пунктом 1 якої передбачено «провозгласить Крым независимым суверенным государством - Республикой Крым, в которой город Севастополь имеет особый статус», тобто створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
В цей же день депутатами Верховної Ради АР Крим з метою створення незаконно створеного органу прийнято постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шостого созыва Верховнолдй Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
У подальшому, 18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республіка Крим» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.
Крім того, 11.04.2014 в приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18 відбулось позачергове засідання незаконно створеного органу «Государственный Совет Республики Крым», на якому 88 колишніми депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим одноголосно прийнято так звану «Конституцию Республики Крым», відповідно до якої «Республика Крым является демократическим правовым государством в составе Российской Федерации, а территория Республики Крым является единой и неделимой и составляет неотъемлемую часть территории Российской Федерации».
Указом Президента України « Про зупинення діі Постанови Верховної Ради АР Крим від 06.03.2014 № 1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму» зупинена, а рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 визнана неконституційною. ( т.2 а/с. 157; а/с 183)
Указом Президента України від 11.03.2014 № 1727-6/14 дія Постанови Верховної Ради АР Крим від 11.03.2014, якою прийнята «Декларація» та проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим» зупинена, а рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20.03.2014 визнана неконституційною. ( т.2 а/с 171, 186 )
Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена. ( т.1 а/с. 25)
Постановою Верховної Ради України від 22.02.2014 № 757-VII « Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових Виборів Президента України» ( т.2 а/с. 193)
Постановою Верховної Ради України від 23.02.2014 № 764-VII « Про покладення на Голову Верховної Ради України виконання обов'язків Президента України згідно із ст.112 Конституції України. ( т.2 а/с. 194)
Відповідно листа , від 02.03.2015 р. № 21-22-376 який надійшов від Центральної виборчої комісії ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Севастопольської міської ради ради, який мав відповідні повноваження в лютому - березні 2014 року ( т.1 а/с. 27)
Як вбачається з копій паспорту громадянина України для виїзду за кордон , останнє місце проживання ОСОБА_5 є адреса: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 75).
Відповідно до дослідженого протоколу огляду інтернет видань від 24.02.2015 р. через пошукову систему «Google Chrome» здійснено пошук інформації за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/deputy/216. Після відкриття зазначеної інтернет-адреси встановлено, що на вказаному інформаційному агентстві міститься стаття під назвою «Государственный совет Республики Крым» з текстом «избрано по республиканскому избирательному округу от Кримского регионального отделения « Всероссийской политической партии "ЕДИНАЯ РОССИЯ". С сентября 2014 года депутат ОСОБА_5 .. Государственного Совета Республики Крым первого созыва.» (т.1 а.с. 17 ).
Відповідно до дослідженого протоколу огляду інтернет видань від 27 липня 2016 р. через пошукову систему «Google Chrome» здійснено пошук інформації за адресою на офіційному порталі «Верховна Рада Автономної Республіки Крим» за Інтернет-адресою: «http://www.rada.crimea.ua/ua/index.html» y розділі «Структура» розміщено вкладку під назвою «Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Після переходу за якою появляється список депутатів Верховної Ради АР Крим із зазначенням їх прізвища, ім?я, по батькові, партійної приналежності, дати народження, посади та місця роботи. У подальшому здійснено перехід за посиланням « ОСОБА_5 » при цьому з?являється фотографія та інформація відносно колишнього депутата ВР АР Крим ОСОБА_5 наступного змісту: " ОСОБА_5 Голова правління ВАТ "Кримгазбуд"( т.3 , ст.153)
Відповідно до дослідженого протоколу огляду інтернет видань від 28 липня 2016 р. через пошукову систему «Google Chrome» здійснено пошук інформації за адресою: на офіційному порталі «Государственный Совет Республики Крым» за Інтернет-адресою «http://www.crimea.gov.ru/» у розділі «Структура ГС РК» розміщено вкладку під назвою «Депутатский корпус». Після переходу за якою появляється список депутатів так званого «Государственного Совета Республики Крым» із зазначенням їх прізвища, ім?я, по батькові, партійної приналежності. У подальшому здійснено перехід за посиланням « ОСОБА_5 », при цьому появляється фотографія та інформація відносно депутата так званого «Государственного Совета Республики Крым» « ОСОБА_5 » наступного змісту: Государственный Совет Республики Крым ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2/1 (т.3 ст. 157)
Відповідно до дослідженого протоколу огляду інтернет видань від 24 січня 2017 р. провів огляд Інтернет ресурсу, який знаходиться за Інтернет адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3//. Огляд проведено за допомогою службового персонального комп?ютера, на якому встановлені: операційна система «Windows 10 Pro». Через браузер «Mozilla Firefox» та пошукову систему «www.google.com.ua» здійснено пошук інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Государственный совет Республики Крым («ІНФОРМАЦІЯ_3/»).
На вказаному сайті зверху по центру виявлено вкладку «Структура ГС РК», після натискання на яку відкривається вкладка «Новости» з розширенням ІНФОРМАЦІЯ_3/.
Після виконання вищезазначених дій відкрилася сторінка з фотозаброженням під назвою « ОСОБА_5 ». Избран по республиканскому избирательному округу от Кримского регионального отделения Всеросийской политической партии « ЕДИНАЯ РОССИЯ» (т 4 ст. 187)
Відповідно до дослідженого протоколу огляду предметів від 18.01.2017 р. Об?єктом огляду є DVD-R диск із надписами чорними чорнилами маркера «Депутати ВР АР Крим». За допомогою службового персонального комп'ютера, на якому встановлені: операційна система «Windows 10 Pro», стандартний пакет програми Microsoft Office 2016, Ta CD-DVD- ROM вказаний диск відкрито. При відкритті диску на екрані відобразилось контекстне вікно в я кому містяться 4 папки під назвою: «1+1», «ATR», «Интер Подробности», «СТБ».
Також у сюжетах під назвами «Gossovet rus» Ta «syjet _vr kruma LINH PAT nezavisimost rus» з?являється особа, ззовні схожа на депутата ВР АР Криму ОСОБА_5 . Під час огляду вказаних відеозаписів, за допомогою комбінації клавіш «Alt» + «Print Screen» з метою створення фотознімків (скріншотів) з екрана монітора, зроблено скріншоти на яких містяться зображення особи, ззовні даний протокол та додатки до нього роздруковано та долучено до матеріалів кримінального провадження. (т 4 ст. 204)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2016, ОСОБА_11 у присутності понятих, впізнав депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відеозапис» «syjet _vr kruma nezavisimost rus» витребуваний у телеканала « АTR» тривалість 3 хв. 21 сек. , де на 01 хв47 на наступному ряду зліва на право депутати , а саме ОСОБА_5 ( т .4 а.с. 208).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2016, ОСОБА_12 у присутності понятих, впізнав депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме: ОСОБА_5 (т.4 а.с. 232 ).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2016, ОСОБА_13 у присутності понятих, впізнав депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме: ОСОБА_5 (т.3 а.с. 234 -237).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2016, ОСОБА_14 у присутності понятих, впізнав депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме: ОСОБА_5 (т.3 а.с. 248 -251)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2016, ОСОБА_15 у присутності понятих, впізнав депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, , а саме: ОСОБА_5 (т.3 а.с. 189-192).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2016, ОСОБА_11 у присутності понятих, впізнав депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме: ОСОБА_5 (т.3 а.с. 200-203).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.08.2016, ОСОБА_16 у присутності понятих, впізнав депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме: ОСОБА_5 (т.3 а.с. 223-226 ).
Згідно протоколу огляду предметів від 13.08.2016 ,об?єктом огляду є DVD-R диск N? MFP651UA02071672, який надійшов із ДОТЗ НП України на виконання доручення прокуратури АР Крим, в рамках кримінального провадження N? 42015000000000584. За допомогою ноутбуку марки Lenovo вказаний диск відкрито, при відкритті на екрані відображено 2 документи формату Microsoft Word (docx) під назвами «спільні номери фігурантів» «Схеми» відповідно. Після відкриття папки з файлом під назвою «до п. 3» установлено, що в ній містяться 5 документів формату Microsoft Word (docx) під назвами: «абоненты были у ВР АРК та із назвою «Рада АРК».При відкритті папки з файлом під назвою «Схеми» установлено «??НОМЕР_1 - ОСОБА_5 »
Також, судом безпосередньо у судовому засіданні досліджено копії:
- протоколу огляду від 13.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який містить сюжет телеканалу «СТБ» під назвою «Гарячий Крим» передачі « Вікна-новини» з приводу подій, які відбувалися у Верховній Раді Автономної Республіки Крим 27.02.2014; (т.3 а.с. 6 ).
- протоколу огляду від 13.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який містить сюжет телеканалу «СТБ» під назвою «Кримське питання» передачі «Вікна-новини» з приводу подій, які відбувалися у Верховній Раді АР Крим 17.03.2014; (т.3 а.с. 11 ).
- протоколу огляду від 13.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який містить сюжет телеканалу «СТБ» під назвою «Узаконене беззаконня» передачі «Вікна-новини» від 11.04.2014; (т.3 а.с. 22 ).
- протоколу огляду відеозапису від 13.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який містить сюжет телеканалу «1+1» під назвою «Кримський парламент хоче приєднатися до Росії» передачі «ТСН» від 06.03.2014; (т.3 а.с. 37 ).
- протоколу огляду відеозапису від 13.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який містить сюжет телеканалу «1+1» під назвою «Крим проігнорував Меджліс, ухвалюючи нову конституцію» передачі «ТСН» від 11.04.2014; (т.3 а.с. 43).
- протоколу огляду відеозапису від 13.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який містить сюжет телеканалу «1+1» під назвою «Кримська «влада» не врахувала думку Меджлісу при ухвалені конституції» передачі «ТСН» від 11.04.2014; (т.3 а.с. 51 ).
- протоколу огляду відеозаписів від 22.07.2016, відповідно до якого оглянуто відеозаписи під назвами «Верховный совет Крыма принял декларацию о независимости», «Верховный совет Крыма принял решение о вступлении по…», Неизвестные захватили Совмин и Верховный совет Крыма» створені для ефіру телеканалу «Інтер»; (т.3 а.с.70 ).
- протоколу огляду інтернет видань від 24.01.2017 відповідно до якого на офіційному веб-сайті «Министерство образования, науки и молодежи Республики Крым» у вкладці «Нормативные правовые документы» розміщено документ «Конституция Республики Крым». (т.4 а.с.151-186 ).
-протоколу огляду інтернет видань від 24.01.2017 відповідно до якого на офіційному веб-сайті веб-сайті Государственный совет Республики Крым.На вказаному сайті зверху по центру виявлено вкладку «Нормотворческая деятельность», після натискання на яку відкривається вкладка «Нормативные правовые акты ГС РК з розширенням activity/legislative-acts иhttp://crimea.gov.ru/rule-makins:
Надалі здійснено перехід за вкладкою «Внеочередное пленарное заседание ВР АРК 06.03.2014» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3/rule-making-activity/legislative - sitting-list/6108, де розміщений перелік нормативно-правових актів, прийнятих на зазначеному позачерговому пленарному засіданні, серед яких останнім у переліку міститься документ з номером 1702-6/14 від 06.03.2014 з назвою «О проведении общекрымского референдума» з додатками: 1. «Бюллетень для голосования на общекрымском референдуме 16 марта 2014 года» « Временное положение о республиканском референдуме в Автономной Республике Крым». «Состав комиссии Автономной Республики Крим по проведению общекримских референдумов. За кожною із зазначених назв міститься посилання на відповідні документи. (т.4 а.с.103 - 150 )
Суд вважає , що подання окремих протоколів огляду в копіях є наслідком виділення шляхом копіювання матеріалів даного провадження з інших кримінальних проваджень, про що прокурором подано відповідні достовірні докази у вигляді прийнятих та належно оформлених процесуальних рішень. Більш того, це не вплинуло на зміст самих доказів, та інформацію, яка в них зафіксована.
Крім того, надані стороною обвинувачення та досліджені судом інші процесуальні документи у даному кримінальному провадженні за своїм змістом не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення, ні зі сторони обвинувачення, ні зі сторони захисту, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а тому, суд, у розумінні ст. 84 КПК України, процесуальним документам оцінки не надає.
Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об'єктивну істину та на неї покладається обов'язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначено, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Склад злочину це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння, як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Об'єктивними ознаками злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б однієї з цих ознак складу злочину не утворюють.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає за необхідне, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За результатами оцінки доказів суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, депутатом Верховної Ради АР Крим 6 скликання, нехтуючи вимогами Конституції і законів України, достовірно знаючи про те, що територія АР Крим є невід'ємною частиною України, взяв участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та проголосував за незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», за незаконну постанову № 1727-6/14 «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», за незаконну постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым», за незаконну постанову № 1748-6/14 «О правопреемстве Республики Крым», у пункті 1 якої вказано, що з моменту проголошення Республіки Крим як незалежної суверенної держави вищим органом влади Республіки Крим є «Государственный Совет Республики Крым», взяв участь у позачерговому засіданні незаконно створеного органу «Государственный Совет Республики Крым», чим забезпечив його функціонування, та проголосував за так звану «Конституцию Республики Крым», відповідно до якої Республіка Крим є невід'ємною частиною території Російської Федерації.
У суду не виникає сумніву у тому, що ОСОБА_5 діяв з метою надання допомоги російській федерації в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України.
Вказані дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08 квітня 2014 року), оскільки він, будучи громадянином України, вчинив державну зраду, тобто умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України у виді надання іноземній державі (російській федерації) та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, поза розумним сумнівом.
За таких обставин, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились у державній зраді, тобто діянні, вчиненому умисно громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 111 КК України з конфіскацією майна (в редакції Закону № 1183-VII від 08 квітня 2014 року), оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Крім того відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави вартість проведення експертизи, що становить 2 642 гривень.
Керуючись ст.ст. 297-1, 370, 323, 373, 374,532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 13( тринадцять ) років з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 вартість проведення експертизи, що становить 2 642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 00 коп. на користь держави.
Речові докази, які знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченій, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя