Ухвала від 10.02.2026 по справі 752/30905/25

Справа № 752/30905/25

Провадження № 2/752/5209/26

УХВАЛА

10 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування та визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовною заявою про розірвання договору дарування та визнання права власності на майно.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:

- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень пункту а частини 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що: вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

В силу положень ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна та у відповідних випадках складається звіт про оцінку майна або акт оцінки майна.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, якщо встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 року встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом не надала докази на підтвердження вартості майна, тобто звіт про оцінку майна або акт оцінки майна, не визначив ціну позову та не додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі відповідно до визначеної ціни позову.

Відтак, для визначення ціни позову позивачці слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.

Крім того, як убачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вони містять позовну вимогу немайнового характеру, а саме розірвання договору дарування.

Згідно ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивачці необхідно сплатити судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211 грн. 20 коп. та подати оригінал документу, який підтверджував би його сплату.

Згідно п. 5 ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Звертаючись до суду з позовом позивачка не зазначила обставини,якими обгрунтовує позовні вимоги та докази, які б пітверджували зазначені обставини.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Відтак, позивачу необхідно зазначити ціну позову у відсотковому співвідношенні до ціни позову сплатити судовий збір за звернення до суду із вимогою майнового характеру, сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу немайнового характеру з наданням суду квитанції про сплату судового збору у відповідному розмірі та зазначити обставини, якими обгрунтовує позовні вимоги та докази, які б підтверджували зазначені обставини.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно визначити дійсну ціну позову (обґрунтувати її розмір) та надати суду квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування та визнання права власності на майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, протягом семи днів з дня отримання позивачкою копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали для виконання надіслати позивачці ОСОБА_1 , для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.Г. Плахотнюк

Попередній документ
133963619
Наступний документ
133963621
Інформація про рішення:
№ рішення: 133963620
№ справи: 752/30905/25
Дата рішення: 10.02.2026
Дата публікації: 13.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (10.02.2026)
Дата надходження: 01.12.2025
Предмет позову: про розірвання договору дарування