Справа № 727/75/26
Провадження № 2-а/727/41/26
09 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа-Гуцалюк В.М.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилип'юк Олександр Мирославович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пилип'юк О.М. звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до змісту якої вказує, що 30 червня 2025 року відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №762, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн.
Вказує, що у вищевказаній спірній постанові зазначається, що позивач ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Представник позивача стверджує, що вищевказана винесена відповідачем спірна постанова являється протиправною, оскільки у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (період, в який необхідно було уточнити дані) ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією та відповідно перебував у статусі військовослужбовця, а не військовозобов'язаного, у зв'язку з чим, на його думку, на ОСОБА_1 не поширювалися вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо оновлення своїх облікових даних у встановлений законом період.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адже відсутній суб'єкт даного правопорушення, а саме “військовозобов'язаний», з огляду на що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
На основі викладеного, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пилип'юк О.М. просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №762 від 30.06.2025, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено нього штраф у сумі 17000,00 грн., закривши провадження у справі; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 532,48 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пилип'юк О.М. в судове засідання призначене на 05.02.2026 року не з'явились. Від представника надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, а також у відсутності позивача. Позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання призначене на 05.02.2026 року не з'явився, хоча завчасно належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи від нього до суду не надходило, у зв'язку із чим суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність. Може тут ще написати, що ніякого відзиву не надали.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що 30.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КупАП №762, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №762 від 30.06.2025 року громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024 року, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період (з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент складання протоколу). Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 7-8).
Відповідно до спрямованої до суду представником позивача разом з адмінпозовом копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 14.04.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9), вбачається, що ОСОБА_1 04.04.2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 був призваний у Збройні Сили України, та, в подальшому, 17.01.2025 року, на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнений у запас.
При цьому, 04.04.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 було знято з військового обліку військовозобов'язаних (а.с.9).
Зазначені обставини підтверджуються також наданою представником позивача копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №17 від 17.01.2025 року (а.с.10).
При цьому, абзацом 4 частини 1 статті 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також, відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону» - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.
Таким чином, із 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.
При цьому, частиною 8 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки №154 від 23.02.2022 року.
Відповідно до пункту 1 вищевказаного Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (їх керівники) серед іншого розглядають справи про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені ст. 210-1 КУпАП, в тому числі й вчинені в особливий період (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).
Згідно з абзацом 7 частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закону № 3543-XII) військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 9 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу, тоді як військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
При цьому, порушення військовозобов'язаними вищевказаного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII утворює склад вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з вищевказаних спрямованих до суду представником позивача документів, зокрема: копії військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 14.04.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9) та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №17 від 17.01.2025 року (а.с.10), позивач ОСОБА_1 у період часу з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, тобто часу, який ставиться в вину згідно оскаржуваної постанови, як період, в якій необхідно було уточнити дані, перебував на військовій службі за мобілізацією та мав статус військовослужбовця до моменту його звільнення з військової служби, що мало місце 17.01.2025 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, який відповідачем визначено як час невиконання позивачем ОСОБА_1 обов'язку з уточнення облікових даних, останній не належав до категорії військовозобов'язаних, а перебував у статусі військовослужбовця.
Відтак на нього не поширювалися вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які спрямовані виключно до військовозобов'язаних осіб, до яких ОСОБА_1 у період часу з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року не належав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КупАП.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та наведених норм права, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення №762 від 30.06.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати вищезазначену спірну постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення № 762 від 30.06.2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилип'юк О.М., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилип'юк Олександр Мирославович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №762 від 30.06.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено нього штраф у сумі 17000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КупАП - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.