Справа №: 398/144/26
провадження №: 3/398/187/26
Іменем України
"10" лютого 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області 11.02.1997 р., РНОКПП НОМЕР_2
за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 02 грудня 2025 року о 11:20 год на Войнівському водосховищі в с. Войнівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., ОСОБА_1 ловив рибу з берега спінінгом та трійником зі штучною принадою методом багріння. Рибу не виловив. Цими діями порушив вимоги ст. 63 ЗУ “Про тваринний світ», розділу ІV пп. 1 п. 2 Правил любительського рибальства, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, не визнав. Він пояснив, що 2 грудня 2025 року на Войнівському водосховищі здійснював ловлю риби з берега за допомогою спінінга, використовуючи оснащення «відвідний повідець». За словами ОСОБА_1 , знаряддя лову складалося з груза, після якого на певній відстані на волосіні був закріплений маленький трійник зі штучною принадою - ниткою муліне. Він зазначив, що самостійно виготовляє такі принади, роблячи «точку атаки», а розмір трійника (№ 4 або № 6) є дозволеним і значно меншим за ті, що зазвичай використовуються для багріння. ОСОБА_1 детально описав метод лову, вказавши, що він задає принаді гру шляхом підкидання спінінгом: під час ривка вантаж тягне трійник вгору, а після зупинки принада під власною вагою повільно опускається, розправляючи нитки муліне, що імітує рух живої істоти. Він стверджує, що цей метод є спортивним рибальством, а не багрінням, оскільки риба сама атакує рухому або навіть нерухому принаду. Стосовно його письмових пояснень, зафіксованих у протоколі, ОСОБА_1 пояснив, що написав їх за вказівкою інспектора, який наполягав на формулюванні “багрив рибу», але насправді він цього не робив. Він пояснив, що такі види риби як судак та великий карась часто не заковтують принаду одразу, а «давлять» її зверху. Внаслідок цього риба може зачепитися за гачок зовні (так званий вилов «за галстук»), що помилково сприймається інспекторами як багріння. Особа наголосила, що в присутності державного інспектора відбулася покльовка, коли снасть була нерухомою, проте інспектор все одно склав протокол, попри аргументи про природну атаку риби. Крім того, ОСОБА_1 підкреслив, що принципово не використовує заборонені знаряддя лову (такі як «драчі» або «кіллери») і вважає свою снасть законною, оскільки вона призначена для виклику реакції хижака, а не для механічного зачіпання риби за тулуб.
Інспектор Кіровоградського рибоохоронного патруля у судове засідання не з'явився. Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області подало заяву, у якій просило проводити розгляд справи за відсутності їх представника.
Суд дослідив такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії КВ № 000911 від 02.12.2025 року, в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення, та який містить підпис ОСОБА_1 та його письмові пояснення про те, що він 2 грудня 2025 року об 11.20. ловив рибу з берега спінінгом на “отводний поводок», на якому був трійник з борідкою, ловив -багрив рибу на річці Інгулець, войнівське водосховище у с. Войнівка, рибу не зловив;
- опис-оцінку знарядь лову, іншого рибальського майна, плаваючих та інших транспортних засобів, вилучених у провопорушника відповідно до якого у правопорушника ОСОБА_1 згідно протоколу № 000911 від 02.12.2025 року про порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, складений інспектором рибоохоронного патруля, вилучено трійник зі штучною принадою.
- квитанцію про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження про адміністративне правопорушення № 1390, відповідно до якої головний державний інспектор Калюжний Владислав Володимирович, 02.12.2025 р. вилучив трійник зі штучною принадою - 1 шт. Номер справи про адміністративне правопорушення 000911.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Відповідно до п. п. 2 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 19.09.2022 року № 700, забороняється добування (вилов) способом багріння.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 здійснював вилов риби методом багріння, використовуючи спінінг та трійник зі штучною принадою.
Однак, відповідно до п. 1 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 (далі - Правила), любительське рибальство дозволяється здійснювати вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше семи на одного рибалку та спінінгом зі штучною принадою.
Підпунктом 1 пункту 2 Розділу IV Правил забороняється добування (вилов) водних біоресурсів способом багріння. Відповідно до ч.3 ст.1 розділу I зазначених Правил багріння - це спосіб добування (вилову) водних біоресурсів із застосуванням гачкових знарядь лову, шляхом захоплення (утримання) водних біоресурсів гачком за будь-які частини тіла окрім ротової порожнини.
З матеріалів справи, зокрема опису вилучених знарядь лову, вбачається, що у гр. ОСОБА_1 вилучено трійник зі штучною принадою. Суд зауважує, що спінінгова ловля передбачає використання штучних принад (воблерів, блешень, силіконових принад), які конструктивно оснащуються гачками, в тому числі трійниками. Використання такої снасті саме по собі є дозволеним видом любительського рибальства і не може автоматично свідчити про умисел на здійснення багріння.
Обов'язковою ознакою способу «багріння» є специфічний характер дій рибалки (різкі, амплітудні ривки). Застосування такого методу може підтверджуватись візуальним спостереженням, відеофіксацією та/або наслідками у вигляді виловленої риби з характерними пошкодженнями тіла (зачеплення не за ротову порожнину).
В матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували факт застосування ОСОБА_1 саме забороненого методу «багріння». У протоколі зазначено, що рибу не виловлено, отже, відсутні речові докази у вигляді риби з ознаками багріння. До протоколу не долучено матеріалів відеофіксації або пояснень свідків, які б зафіксували характерні для багріння рухи (смикання) особою, яка притягається до відповідальності. Сама по собі штучна принада з трійником не відноситься до заборонених знарядь лову, а є елементом дозволеного знаряддя - спінінга. Відсутні докази того, що вилучений трійник за своїм характеристиками відноситься виключно до знарядь багріння.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення КСУ від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами під час судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю.
Вирішуючи питання про долю вилученого майна, суд враховує, що конфіскація предмета є видом адміністративного стягнення (ст. 29 КУпАП), яке може бути застосоване виключно у разі визнання особи винною.
Оскільки провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, підстави для застосування конфіскації відсутні. Вилучений згідно з квитанцією № 1390 від 02.12.2025 року трійник зі штучною принадою не є предметом, вилученим з цивільного обігу, а тому підлягає поверненню власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, п.1 ст.247 , п.3 ч.1 ст.284, ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучений згідно з квитанцією № 1390 від 02.12.2025 року трійник зі штучною принадою - повернути ОСОБА_1 .
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя В.В. Орловський