10 лютого 2026 року
м. Київ
справа №560/18689/24
адміністративне провадження № К/990/26391/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року (постановлене суддею-доповідачем Михайловим О.О. ), та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Курка О.П., Боровицького О.А.),
Короткий зміст позовних вимог
1. 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якій просив:
- визнати протиправними дії Управління щодо припинення виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713), непроведення індексації за 2022-2024 роки та обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 01 березня 2024 року;
- зобов'язати Управління провести перерахунок та здійснити щомісячну доплату до пенсії позивачу, в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою КМУ №713, починаючи з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації основного розміру пенсії за 2022, 2023, 2024 роки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168) та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 24 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) та без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при подальших перерахунках пенсії.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року відповідач протиправно застосував до пенсії позивача обмеження максимального розміру.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №560/18689/24, а саме позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 01 березня 2024 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії починаючи з 01 березня 2024 року, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при подальших перерахунках пенсії, залишити у провадженні адміністративної справи №560/18689/24; позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, згідно з постановою КМУ № 713, не проведення індексації за 2022-2024 роки та зобов'язання відповідача провести перерахунок та здійснити щомісячну доплату до пенсії позивачу, в сумі 2000 (дві тисячі) грн, згідно з постановою КМУ № 713, починаючи з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації основного розміру пенсії за 2022, 2023, 2024 роки відповідно до постанови КМУ №118, постанови КМУ № 168 та постанови КМУ №185, присвоївши зазначеній справі новий номер.
4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, позов задоволено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним, оскільки частина сьома статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон№ 2262-XII) втратила чинність у зв'язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а положення статті 2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI) з урахуванням приписів його Прикінцевих та перехідних положень не створюють самостійних і чинних правових підстав для застосування такого обмеження до пенсій, призначених до набрання ним чинності, унаслідок чого відповідач був зобов'язаний здійснити перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимального розміру.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року, та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким частину позовних вимог, заявлених поза шестимісячним строком, залишити без розгляду.
7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 51, 55 Закону №2262-XII, порушили положення статей 122, 123 КАС України, оскільки не врахували, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду.
8. Крім того суди не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
9. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, у якому зазначено, що норми статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
10. Разом з тим, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
11. Посилаючись на вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вважає, що у ОСОБА_1 відсутнє право на перерахунок та виплату з 01 березня 2024 року пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки позовні вимоги, заявлені поза шестимісячним строком, підлягали залишенню без розгляду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
12. Касаційна скарга надійшла до Суду 18 червня 2025 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №560/18689/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 10 лютого 2026 року.
15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
16. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу Управління не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що копія ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження з матеріалами касаційної скарги, були направлені позивачу засобами поштового зв'язку 14 серпня 2025 року. Поштове відправлення (поштовий ідентифікатор № 0610274289166), адресоване позивачу, було повернуто до Верховного Суду з відміткою «закінчення терміну зберігання». Суд також звертає увагу, що зазначена ухвала Верховного Суду була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 серпня 2025 року.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
18. При перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2024 року її розмір було обмежено сумою 23160,00 грн.
19. Листом від 11 грудня 2024 року №20290-18737/С-02/8-2200/24 Управлінням повідомлено позивача, що при перерахунку його пенсії з 01 березня 2024 року її обмежено максимальним розміром.
20. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
22. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
23. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Крім того положення статті 2 та частини четвертої статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
27. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії позивача без застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при подальших перерахунках пенсії, починаючи з 1 березня 2024 року.
28. Водночас, звертаючись з касаційною скаргою Управління вважає, що у позивача відсутнє право на здійснення перерахунку та виплату пенсії з 01 березня 2024 року, оскільки позовні вимоги, заявлені поза шестимісячним строком, передбаченим статтею 122 КАС України, підлягали залишенню без розгляду.
29. Отже, предметом касаційного перегляду є перевірка дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, та необхідності застосування процесуальних наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, у зв'язку з заявленням позовних вимог за період до 14 лютого 2024 року.
30. Оцінюючи висновки судів в частині зобов'язання відповідача здійснити з 1 березня 2024 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, колегія суддів враховує таке.
31. Суд наголошує на тому, що право громадян на отримання пенсії в належному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
32. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
33. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
34. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
35. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
37. Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
38. Верховний Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
39. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
40. Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24.
41. З огляду на це, колегія суддів не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
42. Колегія суддів зазначає, що з цим позовом до суду позивач звернувся - 16 грудня 2024 року, тому його права щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 16 червня 2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 1 березня 2024 року.
43. Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 березня 2024 року по 15 червня 2024 року слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС.
44. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. За правилами частин першої, третьої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
47. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
48. За таких підстав Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в частині позовних вимог і ухвалення в цій частині нового рішення про залишення позову без розгляду.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року по 15 червня 2024 року скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року по 15 червня 2024 року залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
С.М. Чиркін